У Вінниці митці восьмого пленеру «Кращий художник», благодійно-мистецького проєкту “Місця сили України – Вінниччина” представили роботи написані під час виїздів у різні історичні, культурні та природні локації Вінниччини.
Художники з різних міст України, які знаходяться під ворожими обстрілами, протягом пленеру виїжджали у наймальовничіші місця Вінниччини, в місця сили. Саме в цих локаціях вони писали свої твори.
Митці побували в селі Печера, розташованому на березі Південного Бугу, воно має дивовижну історію та мальовничі краєвиди.
Писали шедевр видатного київського архітектора Владислава Городецького усипальниця-каплиця Потоцьких-Свейковських, козацьку дерев’яну церкву Різдва Богородиці 17 століття, а також берег Південного Бугу та каскад порогів.
Писали й у загадковій Ставці Гітлера «Вервольф» та у мальовничому селі Сосонка.
Учасники пленеру «Кращий художник» шукали “місця сили” в Козятині та в Сестринівці
«Подільські Мальдіви» в селі Черепашинці та вулички старовинного й оповитого легендами Браїлова також назавжди лишились на полотнах митців.
Знайшли місця сили й краси й у Вінниці де зобразили неповторну красу архітектури міста та чарівної природи.
Торкнулись до неймовірної самобутності та багатотисячолітньої історії пращурів Вінниччини у мальовничій Буші та Лядівському скельному монастирі.
Дванадцять митців протягом пленеру назавжди закарбували у своїх полотнах силу, природу та історію Вінницького краю. Навзаєм вони отримали спокій та можливість творити не під обстрілами, можливість наповнитись енергією та життєдайною силою, щоб жити, творити та пропагувати українське мистецтво в усьому світі.
На завершення пленеру художники долучились до створення Рекорду України «Синергія добра та позитиву».
Частина творів восьмого пленеру «Кращий художник/The best artist» 2024 «Місця сили України — Вінниччина» буде продана на аукціонах кошти з яких буде направлено на благодійні внески для ЗСУ. А картина-рекордсмен поїде на всесвітньовідомий лондонський аукціон Christie’s, виручені кошти теж підуть на допомогу Україні та її захисникам.
Проєкт відбувся за сприяння Сергія Борзова
Організатори та партнери проєкту: Олександр Домбровський, Володимир Козюк, Микола Філонов, Сергій Кудлаєнко, Олексій Жадейко та Юрій Котик.
Партнери – Благодійний Фонд «МХП-Громаді», громадське об’єднання «Ми-Вінничани», громадська організація «Кращий художник, громадська організація «У серці з Україною», Благодійний Фонд Миколи Філонова “Український Альянс”.
Роботи митців та їх біографію читайте тут:
Шишман Злата Іванівна, художниця з Одеси
Злата Шишман – член НСХУ з 2018 р. Народилась 23.10.1995 в сім‘ї заслуженого художника України Івана Шишмана.
Завершила з відзнакою Одеську державну академію будівництва на архітектури, за напрямом «Образотворче мистецтво».
Працює у техніці олійного живопису.
Улюблені жанри – пленерний пейзаж та жанрові композиції на духовну тематику.
Учасниця міжнародних, всеукраїнських, обласних виставок, пленерів та конкурсів.
Нагороджена:
-орденом «За розбудову України», червень 2019 р.
-орденом «The best artist” та дипломом переможця міжнародного мистецького пленеру -конкурсу «Best Artist» 2020 р., м. Вінниця.
– дипломом «За кращий твір» в області образотворчого мистецтва в номінації «Живопис»; грудень 2020 р., м. Одеса;
– дипломом лауреата другого ступеня щорічної Премії Одеської обласної ради талановитої молоді за особисті досягнення у різних сферах суспільного життя в номінації «За творчі досягнення»;2020 р.
-медаллю «Українська берегиня», серпень 2021 р.
– грудень, 2021 р. – отримання звання “Людина року -2021” за професійну діяльність у сфері живопису, від Всеукраїнської асоціації болгар України, м. Одеса.
Твори знаходяться в приватних колекціях в України, США, Великобританії, Болгарії, Литви, Іспанії, Польщі, Франції, Німеччини, Туреччини.
Відношення до сьогодення, думки
“Багато українців зараз покидають рідну країну, багато друзів вже закордоном. Комусь там подобається і вони залишаються, для когось там все чуже і вони повертаються, хтось в таких обставинах, що хоче повернутися, але вже нема куди повертатися..
Я багато думала про це, чи хотіла б я майбутнє в іншій країні. Ні. Я дуже люблю землю, де я народилася, людей, які тут живуть, віру, яку я сповідую, тут моя сила. Так, я дуже люблю подорожувати, писати краєвиди різних країн, це мене надихає, але жити мені подобається саме тут, в Україні. Зараз я це відчуваю особливо гостро.
Хотілося б щоб ніщо не змушувало наших людей покидати рідні домівки!!
Щоб небо було мирним, діти мали спокійний сон, щоб матері та жінки не хвилювалися за своїх синів та чоловіків, а ми, як художники, все більше і більше прославляли мистецтво нашої країни по всьому світу!!”
Фото робіт Злати Шишман:
Бойко Оксана Віталіївна, художниця з Харкова
Художник, займається різними графічними техніками, акриловим живописом. В роботах висвітлює теми урбаністичного та міського пейзажу. Пошук ритмічних взаємозв’язків кольорових плям, кольорова організація та гнучкість простору складає основу творчості художниці. Також займається ілюстрацією, де висвітлює тему міської архітектури, розробила проєкт альбому київського архітектурного модернізму, який планує видати в майбутньому. Живе і працює у Харкові.
2018 — участь у міжнародному конкурсі Срібний мольберт, м. Ужгород
2018 – участь у міжнародному пленері Колір оксамиту, м. Одеса
2018 – участь у колективній виставці у культурному центрі Татарбунари
2018 – участь у колективній виставці у Харківській державній академії дизайну та мистецтв
«Взаємодія»
2019 – участь у міжнародному пленері в Литві Blue Dog
2019 – участь у міжнародному пленері Колір Оксамиту. Польша, Устшики-Дольне
2020 – участь у міжнародному пленері «Кращий художник 2020», м. Вінниця
2021 – участь у всеукраїнському пленері «Портрет Поділля», Камʼянець-Подільський
2021 – перемога в міжнародному конкурсі «Кращий художник 2021»
2021 – участь в колективній виставці на Kyivness
2021 – участь в колективній виставці «Блукаючий погляд»
2023 — персональна виставка «Спогад» галерея Portal11, Київ
2023 — персональна виставка «I LOVE KHARKIV” в артпідвалі Харківської муніципальної галереї
«Стійкість, мужність, зосередженість, принциповість, можливість залишатись спокійним і врівноваженим — те що допомагає встояти перед натиском часу», – каже про себе Оксана Бойко.
Волошко Каріна Миколаївна, живописець з Харкова
Каріна Волошко – член НСХУ з 2012 р. Народилась 6 серпня 1985 р. у м. Харкові. Закінчила Харківське художнє училище у 2006 р.
У 2012 році закінчила Харківську Державну академію дизайну та мистецтв, портретно-жанрова майстерня Народного художника України професора Ганоцького В.Л. та Заслуженого діяча мистецтв професора Чауса В.М. Диплом магістра.
Учасниця всеукраїнських виставок та міжнародних пленерів.
Персональна виставка — 2009 р. м.Київ, галерея «Art-mix».
Колективна виставка «Одне джерело-різні струмки» — 2010 р. Кіровоградський обласний художній музей.
Персональна виставка «Посвіт» — 2013 р. Хмельницький обласний художній музей.
Персональна виставка «Сонячні дні» — 2013 р. м. Львів Галерея Мадам Пальмгрен.
Персональна виставка «Світо-погляд» — 2013 р. Вінницький обласний краєзнавчий музей
Персональна виставка «Подорож у мрії» — 2015 р. ЦНБ Харківського національно університету ім. В.Н. Каразіна
Спільна виставка “Барви України” 2023 р. – музей Т. Г. Шевченко в Торонто
Роботи знаходяться у приватних колекціях України, США, Китаю, Голландії, Австрії, Словаччини, Італії, Румунії, Польщі, Канади також у Кіровоградському художньому музеї, Вінницькому краєзнавчому музеї та музеї Шевченко в Торонто
Працює старшим викладачем на кафедрі живопису в Харківській Державній академії дизайну і мистецтв з 2013 року.
Башликова Анна Миколаївна, художниця з Харкова
Анна Башликова, з 2019 р. член НСХУ. Народилась у Харкові в 1994 році. Анна активний учасник регіональних, всеукраїнських та міжнародних проєктів, виставок, пленерів та резиденцій. Працює у стилі реалізм та імпресіонізм.
Освіта:
― Комунальний заклад культури «Школа сучасних театрально-сценічних напрямів» (2011).
― Харківське художнє училище (2014).
― Харківська державна академія дизайну та мистецтв. Спеціалізація: живописець станкової картини. Диплом бакалавра (2018) та магістра (2019).
Є членом наступних організацій:
З 2017 року є членом Молодіжного об’єднання Національної спілки художників України.
З 2019 року є членом Національної спілки художників України.
Моє відношення до сьогодення
Країна поділилася на два світи: ті, хто причетний до війни й ті, хто проживає безтурботне життя. Чи то і є справжнє буття? Оговтуєшся й розумієш, що реальність зовсім інша: знедолені люди, вщент зруйновані міста, відсутність базових комунікацій. Нескінченна ненависть, коли навіть не знав, скільки може її бути, до загарбників й дій влади. Інколи відчуття бездіяльності й почуття мурахою у великому всесвіті. Відчуття нескінченності страждань українського народу.
Про Вінниччину
Я поринула у всесвіт матінки-природи. Відчуття, що ніби вирвалась із лап велетня, й потрапила на свободу. Дійсно дивно почуваєш себе без звуків сирен й затиснутого серця від прильотів ракет. Це відчуття, що ми є гості на землі й не вправі щось міняти. Відчула вібрації сили й подивилась очима людини, у якої відібрали навіть ліс, на спокійне недоторкане оточення природи. Поспілкувалась зі старовинними деревами, які бачили не одне покоління. Побачила сім’ю лелек, літаючих каченят й люблячу кішечку, яка невгамовно просила уваги. Створюючи мальовниче полотно, весь час мені наспівували мелодію птахи, яких доповнювали звуки води, відбиваючись від каміння скель, цвіркотіння комах й шум весняного листя, доповнених неймовірними ароматами квітів.
Максим Іванович Малильо, живописець з Києва
Максим Малильо, народився 19.06.1996 у селі Верхні Ворота, Воловецького району, Закарпатської області.
Живописець – працює в галузі станкового та монументального живопису.
Викладач кафедри живопису і композиції (НАОМА)
Освіта:
2021-2025 Аспірантура в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (NAFAA),Київ
2015-2021 Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (NAFAA),Київ
Факультет образотворчого мистецтва, спеціалізація живопис.
2011-2015 Коледж мистецтв ім.А. Ерделі Закарпатського художнього інституту, Ужгород
Я, як художник, відчуваю, що сучасне життя в Україні стає джерелом натхнення для моєї творчості
Я цікавлюся соціальними змінами, культурним контекстом і політичними обставинами, які намагаюся відобразити у своїх роботах. Хоча іноді стикаюся з викликами, такими як економічна нестабільність або соціальна напруга, я бачу їх як можливість для розвитку своєї творчості.
Ці виклики стимулюють мене досліджувати нові теми й виражати свої думки через мистецтво. Крім того, вони надихають мене до того, щоб відчувати глибокий зв’язок із моєю країною та її людьми. Саме через цей зв’язок я відчуваю, що моя творчість може стати не лише способом вираження, а й засобом впливу та зміни в суспільстві.
Катерина Олексіївна Білетіна, живописець з Херсону
Катерина Білетіна, народилася в м. Довжанськ (Свердловськ) в 1977 р.
Закінчила Одеське художнє училище та Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури в Києві.
З 2004 р. працює над галереєю портретів сучасників “Український портрет”, портретує відомих та невідомих українців в українських народних строях.
Співпрацювала в українському дитячому журналі «Соняшник» та видавництвах «Теза», «ГраніТе», «Прудкий равлик» як художник – ілюстратор.
Катерина автор серії популярних листівок «Традиційні українські народні строї» та книжки «Беззахисність перед красою», вид-во «Родовід», 2016 р.
Автор портретів-реконструкцій українських письменників «Молода Леся Українка», «Молодий Іван Франко», «Портрет Романа Шухевича», також створила портрет Президента України Віктора Ющенка «Президент у вишиванці”, 2011 р.
Лауреат конкурсу «Кращий художник», почесна нагорода «Кращий художник 2019»; почесний орден «За розбудову України» в номінації «За розвиток мистецтва», Вінниця, 2020 р.
Наразі живе та працює в Одесі, Україна.
На пленер у Вінницю приїхала з донькою Варварою, яка теж навчається образотворчого мистецтва.
Турбота, любов і краса …
Не зважаючи на війну квітнуть сади та змінюються пори року.
Що ми знаємо про таємниці серця людини? Воно містить в собі всі архетипові образи, які дали початок всім міфам та світовим війнам.
Я б виділила в сьогоднішньому своєму стані вміння бути в ресурсі, постійно дотикаючись до вічних цінностей – краси природи та світового мистецтва, турботи та любові до близьких, постійній взаємодопомозі.
Сандюк Володимир Сергійович, заслужений художник України з Івано-Франківська
Член НСХУ. Навчання у КТНХП ім. В. Касіяна та Львівській академії мистецтв.
Доцент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Народився 23 квітня 1970 року в м. Івано-Франківськ. Закінчив Косівський технікум народних художніх промислів ім. В. Касіяна 1989 р. та Львівську академію мистецтв 1996 р.
З 1996 року викладає спеціальні дисципліни на кафедрі образотворчого мистецтва ім. М. Фіголя Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Член Національної спілки художників України в 1998 р. Заслужений художник України з 2013 р.
Нагороджений Третьою премією НСХУ (Київ, 2004);
Дипломом в номінації «Повернення до глибин» II Міжнародного проєкту «Золота Муза -2009».
Працює в галузі живопису, декоративно-прикладного мистецтва, книжкової графіки.
З 1992 р. учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних художніх виставок та пленерів.
Автор 19 персональних виставок.
Основні твори: «Мамина вишня» (1992); «ЧорноГора» (1994); «Перетворення води» (1996); «За байраком байрак» (1996); «Сяйво Гір» (1998); «Карпатська рапсодія» (1999); «Останній зблиск сонця» (2003); «Мальви» (2006); «Почуйте» (2010); «Де спочиває Чорногора» (2012); «Дух гір» (2013).
Твори зберігаються в музеях та приватних збірках України та зарубіжжя.
Митці в наш час покликані зберігати та примножувати багатовікові традиції народу, стояти на сторожі загальнолюдських цінностей та чеснот. Слава ЗСУ!
Слава Україні!
Валерій Миколайович Шматько, український живописець з Харкова
Валерій Шматько, народився 1965 року в Харкові. Працює у жанрах тематичної картини, пейзажу, натюрморту.
У 1997 році закінчив живописне відділення Харківського художньо-промислового інституту за фахом «Реставрація творів мистецтва».
З 1998 року – постійний учасник всеукраїнських, закордонних та міжнародних виставок.
У 2012 році нагороджений за майстерність у живописі Золотим знаком «Лауреат» та Почесним Дипломом Міжнародного фонду «Культурне надбання».
2018 – Міжнародний художній пленер «Кращий художник/The best artist», абсолютний переможець, нагороджений знаком «Найкращий художник».
2019 – абсолютний переможець, нагороджений міжнародним знаком «The best artist».
Член журі та учасник у Міжнародному художньому пленері «Кращий художник/The best artist», 20 та 21 років.
Твори Володимира Шматька зберігаються у Харківському, Київському та у музеях Вінниччини, а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Мистецтво це паралельний всесвіт, який підтримує і надихає людину, яка мала щастя в нього заглибитись.
Але на жаль потрібні знання, щоб поринути в цей насправді яскравий складний світ.
Божко Євгенія Михайлівна, живе та працює у місті Одеса
Вищу художню освіту отримала в Архітектурно-художньому інституті, Одеської державної академії будівництва та архітектури за напрямом «Образотворче мистецтво». Навчалася у відомого одеського митця Сакалюка В.М.
Член Одеської обласної організації Національної спілки художників України.
Працює викладачем рисунка та живопису в Одеській державній академії будівництва та архітектури на кафедрі Образотворчого мистецтва.
Була нагороджена дипломом призера у номінації «Портрет», Срібний мольберт, осінь 2017 р.
Двічі була нагороджена медаллю «За служіння мистецтву» (2018, 2019 р.).
У 2020 році перемогла у міжнародному конкурсі «Кращий художник/The best artist 2020», м. Вінниці, й отримала нагороду – медаль «Кращий художник 2020» (II номінація);
Також була нагороджена: орденом «За розбудову України».
У 2023 р. був створений і реалізований у співавторстві проєкт «Україна крізь віки», який було проведено у Національний заповідник «Софія Київська», у стінах Національного музею народної архітектури та побуту України та на День Соборності у Верховній Раді України та Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Культурний фронт держави є неймовірно важливим у часи сьогодення. Мистецтво має нести світло, попри оточуючу темряву.
Пленери та симпозіуми – невід’ємна складова культурного життя держави. Спілкування та творчі зустрічі митців з різних регіонів України є поєднуючим фактором, що неймовірно важливо для нашого народу.
Вінниччина – серце України. Вона вбирає в себе колорит нашої держави. Змальовувати неймовірні краєвиди Вінниччини – найкраще натхнення для мене, як для митця.
Валерія Андріївна Кузьменко, художник-живописець з Одеси
Валерія Кузьменко народилась 24 березня 2001 року в місті Одеса. Студентка архітектурно-художнього інституту ОДАБА м. Одеса.
Учасник мистецьких проєктів та виставок.
Учасник та співавтор проєкту «Україна крізь віки», який було проведено у Національному заповіднику «Софія Київська», у стінах Національного музею народної архітектури та побуту України та на День Соборності у Верховній Раді України та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Мистецтво дає можливість усвідомити цінність сьогодення, являючись сильнішою зброєю митців. Розуміння за що ми боремось з ворогом та ким ми є самі, наш народ. Тяжкі часи народжують сильних людей, що сприяють створенню сильної держави. Наше майбутнє залежить тільки від нас.
Ольга Павлівна Тяжелова, Художник-живописець з міста Вознесенськ
Ольга Тяжелова народилась 28 жовтня 2002 року в місті Вознесенськ.
Студентка архітектурно-художнього інституту ОДАБА м. Одеса. Учасник обласних та всеукраїнських виставок, проєктів.
Учасник та співавтор проєкту «Україна крізь віки», який експонувався у Національному заповіднику «Софія Київська», на базі Національного музею народної архітектури та побуту України та на День Соборності у Верховній Раді України та в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Війна торкнулась кожного, і звичайно не оминула мистецтво. Воно стало покликаним для того аби висловити власний біль, відродити традиції українського народу та дати надію.
Наше мистецтво відтворює ту реальність, яку ми споглядаємо кожен день, несе в собі як негативні емоції, так і позитивні моменти. Воно дає можливість прорефлексувати та вирішити для себе, що насправді важливо.
Володимир Євгенійович Козюк, українській художник, фотограф, колекціонер, краєзнавець, меценат. Народний художник України.
Народився Володимир Євгенійович 15 травня 1972 року у селі Чеснівці Хмільницького району Вінницької області у селянській родині. Батько, Євген Іванович — аграрій за фахом, поет за покликанням, автор восьми поетичних збірок, майстер. Мати, Надія Германівна — вишивальниця. Володимир серйозно захоплювався спортом. Служив в армії. Мистецтву навчався у студіях Ю. Михайлівського та А. Сороки.
Учасник міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних художніх виставок (від 2000 р.) і пленерів (від 2004 р.).
Заснував у 2003 році етнографічний центр при кафедрі культури Вінницького національного технічного університету.
Розробив у 2005 році проєкт духовного збереження та відродження Поділля.
Від 2000 року здійснив понад 30 творчих експедицій Вінниччиною для досліджень «Хати під стріхою» (виконав близько 150 етюдів).
У 2003 році подарував Вінницькому краєзнавчому музею 40 ікон та 110 ікон з бронзи; передав Вінницькому художньому музею власне зібрання творів В. Порошина, В. Цехмістера, В. Стрижньова, С. Зінченка.
Організатор благодійних виставок для підтримки молодих митців та хворих дітей, а також щорічного фотоконкурсу «Чарівна мить жіночої краси».
25 вересня по 19 листопада 2018 р. пройшли «Дні культури України в Китаї». До програми «Днів» увійшли виступи Національного заслуженого академічного народного хору України ім. Г. Г. Верьовки, виставка робіт відомого українського фотохудожника В. Козюка, майстер-класи Петриківського художнього розпису.
Народний художник України (23 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю.
Заслужений художник України (20 серпня 2007) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 16-ї річниці незалежності України.
Покровитель культури — 2003
Людина року — 2008
Орден «За заслуги перед Вінниччиною» (2011)
Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Євгена Гуцала (2019)
Окремі роботи зберігаються у Вінницькому краєзнавчому і художньому музеях, Національному музеї народної архітектури і побуту України, Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара.
До теми: У Вінниці встановили Рекорд України «Синергія добра та позитиву»
До теми: Місця сили у Вінниці. Учасники пленеру «Кращий художник» 2024 писали Вінницю
До теми: Учасники пленеру «Кращий художник» шукали “місця сили” в Козятині та в Сестринівці
До теми: Місця сили України – Вінниччина. Стартував восьмий пленер «Кращий художник»
До теми: Місця Сили України – Вінниччина. Ставка Гітлера “Вервольф”
