Художники восьмого пленеру «Кращий художник/The best artist» 2024 «Місця сили України – Вінниччина» писали весняне сонце біля блакитного озера в Черепашинцях, а потім мальовничі хатини Браїлова, старовинний Браїлівський жіночий монастир та краєвиди поблизу маєтку фон Мекк.

«Чудовий захід, прекрасна організація, зібрався класний творчий колектив, робоча атмосфера це такі моменти спокою в стані тривоги. Я думаю треба організовувати чим як змога більше таких заходів зараз.

Є така фраза, коли гармати стріляють то музи мовчать. Я спілкувався з військовими й вони перефразували цей вислів і сказали, що коли гармати стріляють то музи мають кричати ще голосніше. Тому що мистецтво, будь-які прояви його, це голос в першу чергу народу. Ми маємо показувати це і говорити про це чим більше», – каже Максим Малильйо.

Черепашинецьке озеро — кар’єр поблизу села Черепашинці

Повітря насичене весною, ніжну зелень і блакитне озеро пишуть митці. Краєвид захоплює з першого погляду велике озеро відбиває у воді легкі білі хмарини, а вздовж берега квітнуть та розпускаються дерева.

Цей день пленеру «Кращий художник/The best artist» 2024 розпочався з насичення сонцем й повітрям та мелодійного співу пташок.

«Дуже красиві місця, які надихають в сьогодення, яке дуже складне. Те що зараз можна десь поринути в спокійну атмосферу, це дуже якось незвично, для мене. Країна наша велика насправді і дуже різнобарвна. Я на Вінниччині, от так от, щоб глибинно поринути насправді вперше. Це для мене не просто щось нове, а в принципі на сьогодні це настільки актуально, настільки добре. Думаю, що це дасть сили на подальшу роботу», – розповіла Каріна Волошина.

Мальовничий Браїлів

Подолавши понад сотню кілометрів за один день митці занотовували на холст загадкову історію Браїлова. Де серед міста стоять напівзруйновані хатини, а багата історія проходить крізь віки.

До прикладу, Браїлівський жіночий монастир УПЦ (МП) був побудований Потоцькими, як костел. Щобільше, костел славився темперним живописом, що вкривав склепіння і стіни. Його виконав наприкінці XVIII століття художник-чернець Йосип Прахтль. Навіть останній польський король Станіслав Август Понятовський у 1787 році спеціально відвідав Браїлів, щоб оглянути розписи.

А от нові господарі, яким на початку 90-х років минулого століття передали колишній кляштор (УПЦ МП), замалювали залишки розписів Прахтля сучасними, зробленими за православними канонами.

Зараз у Браїлові життя наче завмерло. До художників, які працюють просто на звивистих вуличках підходили місцеві жіночки. Розповідали, що колись був цукрозавод, швацька фабрика, консервний завод, а тепер роботи нема і молодь не хоче лишатись у Браїлові.

Тим часом на полотні з’являється хатина 85 річної баби Наді, над нею проглядаються маківки дзвіниці, а на землі гуляють кури. І ця неповторна мить лишається в історії швидкими рухами пензлів.

Пленер проводиться за підтримки керівника ОВА Вінниччини Сергія Борзова.

Ініціатор проєкту «Кращий художник / The best artist» 2024 «Місця сили України (Вінниччина)»: народний художник України, Володимир Козюк та засновник Благодійного Фонду Український Альянс Микола Філонов.

Головні організатори: Олександр Домбровський, Микола Філонов та Сергій Кудлаєнко.

Генеральні партнери: БФ «МХП-Громаді», ГО «Ми-Вінничани», громадська організація «Кращий художник, громадська організація «У серці з Україною».

До теми: Місця сили у Вінниці. Учасники пленеру «Кращий художник» 2024 писали Вінницю

До теми: Учасники пленеру «Кращий художник» шукали “місця сили” в Козятині та в Сестринівці

До теми: Місця сили України – Вінниччина. Стартував восьмий пленер «Кращий художник»

До теми: Місця Сили України – Вінниччина. Ставка Гітлера “Вервольф”

Попередня публікаціяРецепт заварного тіста на пиріжки
Наступна публікаціяЯка норма випадіння волосся та коли варто звернутися до спеціаліста