На Вінниччині «пустили під ніж» цукровий завод у Браїлові. Починаючи з кінця 2019 року законсервований цукровий завод у Браїлові почали розбирати на металолом. Сьогодні у більшості будівель цукрового заводу було вирізане все обладнання. Окремі будівлі було зруйновано через демонтажні роботи. Свого часу завод працевлаштував майже весь Браїлівський район та виготовляв широкий асортимент продукції. Потужність заводу дозволяла переробляти до 2 тисяч тонн цукрових буряків за добу.

Нагадаємо, що даний завод був введений в експлуатацію ще у 1845 році. У ході першої російської революції наймити на плантаціях заводу кілька разів влаштовували страйки з вимогами підвищити заробітну плату та покращення умов праці. Під час громадянської війни Браїлів опинився в зоні бойових дій і влада тут кілька разів змінювалася, але після закінчення боїв Браїлівський цукровий завод відновлено та відновлено його роботу. Навесні 1922 року для забезпечення заводу цукровим буряком у Браїлові створено радгосп.

У ході індустріалізації 1930-х років завод оснащений новим обладнанням і збільшив обсяги виробництва цукру. В ході Великої Вітчизняної війни у 1941-1944 рр. селище було окуповане німецько-румунськими військами. Згідно з четвертим п’ятирічним планом відбудови та розвитку народного господарства СРСР завод був відновлений. Надалі, цукровий завод бурякорадгосп, що забезпечував його сировиною, об’єднали в Браїлівський цукровий комбінат.

В цілому, в радянський час цукровий комбінат входив до числа провідних підприємств селища, діяв у виробничій кооперації з сокоморсовим заводом, що базувався тут, забезпечуючи його цукром.

Після проголошення незалежності України комбінат перейшов у відання Державного комітету харчової промисловості України і перейменований у Браїлівський цукровий завод. Надалі, державне підприємство перетворено у відкрите акціонерне товариство.

У 2008 році економічна криза ускладнила становище підприємства та завершило 2008 рік зі збитками. У вересні 2009 року завод проданий київській компанії, останню продукцію завод дав ще 2011 року. З тих часів виробництво на заводі було зупинено, а устаткування було законсервовано.

У 2015 році журналістам вдалось побувати на території підприємства, де сьогодні можна порівняти світлини часів збережених будівель та сьогоднішнього апокаліптичного вигляду руїн корпусів.

Починаючи з 2019 року почали демонтаж виробничого обладнання у цехах та підсобних приміщеннях. Внаслідок того, що будівлі ще раніше потребували ремонту під час демонтажу деякі будівлі обвалилися. Всередині незруйнованих приміщень повний безлад та залишки колишньої цивілізації і проявів того, що раніше тут було виробництво. Від колишньго виробництва тут збереглась єдина вапняна піч, яку помітно ще здалеку.

Попередня публікаціяВежу Артинова передали на баланс Центру історії Вінниці
Наступна публікаціяМолода жінка померла у Вінниці через неотримання медичної допомоги, обставини з’ясовує поліція

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Введіть текст коментаря!
Введіть своє ім'я