Покровський напрямок на Донеччині вже кілька місяців залишається однією з найгарячіших точок фронту. Російські війська не полишають спроб прорвати оборону, але, незважаючи на відсутність суттєвих результатів, штурми не припиняються. Під ворожий вогонь потрапляють не лише захисники, а й техніка, яка доставляє їх на позиції або евакуює поранених.

Про це розповідають на фейсбук сторінці 14-штурмової бригади НГУ “Червона Калина”.

У таких умовах бронетехніка — це не просто транспорт, а справжній щит між життям і смертю. Навіть кілька сантиметрів сталі можуть врятувати життя, захистивши бійців від уламків, вибухівок і дронів-камікадзе. Однак «броня» постійно страждає і потребує ремонту — іноді по кілька разів. І саме тут на передовій розгортається інший, менш помітний, але не менш важливий фронт — ремонтний.

Фронтові майстерні «Червоної калини»

Бригада Нацгвардії України «Червона калина» організувала ремонтні цехи поблизу Покровська. Там працюють справжні майстри своєї справи, які буквально «на ходу» відновлюють побиту техніку: «Рошели», «Новатори», БТРи M113 — усе, що ще можна реанімувати, повертається в стрій.

Пресофіцер бригади Максим Бакулін пояснює:

“Техніка, що пройшла пекло фронту, попри пошкодження, залишається надійною. Її ремонтують знову і знову, бо кожен день простою — це ризик втрати життя військових. Тому кожен новий зварювальний шов, кожна залатана пробоїна — це шанс зберегти життя”.

«Новатор» — приклад витривалості та викликів

Один із прикладів — українська бронемашина «Новатор». Вона потужна, але її великі габарити іноді стають проблемою. Після удару дронів «Новатор» може втратити рухомість, а відновити його непросто. Проте, ремонтники не здаються — вони створюють додаткові захисні конструкції, які допомагають техніці витримувати атаки БпЛА.

«Ми постійно експериментуємо з новими типами захисту», — каже Бакулін. І додає: кожна нова ідея — це результат власного досвіду, адже такого навчання, як вони проходять на фронті, не знайдеш у жодному технікумі.

10 днів заради життя

Сергій, один із майстрів, згадує: перший «Новатор» обшивали майже навпомацки — не було зразків, інструкцій чи чітких креслень. Але зараз весь процес налагоджено, і обшивка однієї машини займає до 10 днів. Це складна, але необхідна робота: навіть якщо броня не витримає другої атаки, вона дасть шанс вижити в першій.

Втім, є нюанси. Занадто широка обшивка може зробити техніку незручною в пересуванні — особливо на вузьких сільських дорогах, де іноді доводиться маневрувати між деревами або обгорілими танками.

Життя — дорожче за метал

Один з бійців із позивним Лісник наголошує: без захисної конструкції дрон здатен пробити корпус машини. А результат — смертельний. Саме тому запасні частини, листи металу та зварювальне обладнання мають бути під рукою завжди. Будь-яке зволікання — це не просто втрачений час, це потенційно втрачені люди або позиції.

«Ми не можемо дозволити собі розкіш чекати логістику, — каже Бакулін. — Якщо не буде техніки, хлопці поїдуть у бій без захисту. І цього ми не допустимо».

Матеріал підготовлений за підтримки інформаційної агенції «Вчасно».

Попередня публікаціяРиба на соломі з Наддністрянського увійшла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини
Наступна публікаціяУкрзалізниця запускає додатковий поїзд Київ – Жмеринка на 11 травня