Україна стоїть на порозі дуже складної зими, проте на рівні громад та бізнесу вже є рішення, які можуть допомогти вижити.
Про це заявили учасники дискусії «Енергетична стійкість України в умовах тотальної війни», яка відбулася в Українському кризовому медіацентрі.
«Російські удари, зокрема 8 липня, були спрямовані і на лікарні – для залякування, і в черговий раз були знищені енергетичні потужності. Тобто йде тотальна війна, і одним з її елементів є знищення інфраструктури для унеможливлення функціонування, в першу чергу, великих міст. Це цілеспрямоване руйнування української енергетики із наміром вийти на той рівень, коли внутрішні проблеми будуть критичними, що, на думку наших ворогів, буде створювати готовність країни до капітуляції», – зазначив голова правління УКМЦ, Надзвичайний і Повноважний Посол України Валерій Чалий.
На думку експертів, зима 2024-2025 року буде надзвичайно складною і буквально вирішальною для України. Водночас всі спікери наголосили, що у нас є шанс пройти цю зиму, і для цього вже є рішення, напрацьовані громадами та бізнесом.
«Ми рухаємося до катастрофи. Але ніхто не пропонує зрозумілий і дієвий план, який би мінімізував загрози. Чи є для цього можливості? Є, і величезні. Вже після перших атак західний світ став наповнювати України малими генеруючими потужностями. Дві найбільші енергоустановки були розміщені на майданчику «Енергоатому». Одну нарешті начебто підключили місяць назад», – заявив міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (1995–1998), представник України в Раді керуючих МАГАТЕ (1995) Юрій Костенко.
Він розкритикував наміри Міністерства енергетики України добудовувати блоки Хмельницької АЕС, адже це – перспектива щонайменше 10 років. В якості ж ефективних рішень тут і зараз він навів приклади, коли органи самоврядування активно готують громади до важкого енергетичного голоду. Зокрема Хмельницького, який, за словами Костенка, у енергозабезпеченні критичної інфраструктури став майже повністю автономним.
Часу практично не залишилося, погоджується голова правління Global 100% REnewable UA, президент MHP Eco Energy Олександр Домбровський. Але український бізнес вже робить дуже багато, щоб пережити зиму, і цей досвід можна масштабувати і використовувати.
«Незважаючи на складну ситуацію, український бізнес швидкими темпами інвестує свої обмежені фінансові ресурси в створення власної розподіленої генерації і енергетичну безпеку, не очікуючи на державу, – зазначив Домбровський. – Тільки за чотири місяці 2024 року наша компанія «МХП» розпочала і ввела в експлуатацію найбільшу в Україні дахову сонячну станцію на 11 МВт. Також ми закупили майже 30 МВт когенераційних систем виробництва електричної енергії, промислового пару і тепла для власних потреб. Це дасть нам можливість щорічно додатково генерувати майже 270 мільйонів кіловат електричної і 260 мільйонів кіловат теплової енергії для власних потреб, знявши навантаження з енергетичної системи України».
Україні потрібен енергетичний «пластир», який дозволить вижити критичній інфраструктурі і отримувати воду та тепло, зазначає заступниця міністра закордонних справ (2014-2019), Надзвичайний і Повноважний Посол України Лана Зеркаль. На її думку, потрібне звернення від уряду до донорів, міжнародних організацій та структур ООН, щоб ті поставили до зими якомога більше генерації малої потужності. І, що важливо, допомогли з їхньої установкою, ремонтом і супроводом. Адже у громад для цього часто нема ні фахового, ні фінансового ресурсу.
«Ми розуміємо, що будь-який великий об’єкт стає об’єктом уваги росіян, і ремонти, які робити там, в принципі, необхідно, не гарантують нам використання цих великих станцій. Тому що вони є пристріляними і забезпечити їхнє прикриття і діяльність буде доволі важко», – зауважила Зеркаль.
З огляду на це, на її думку, мала генерація лишається чи не єдиним шляхом для побудови енергетичної стійкості у громадах, яку можна реалізувати за наступні 3-5 років. Причому Україна в цей час буде дуже залежна від імпорту електроенергії з ЄС.
