На туристичній сторінці міста Вінниці розповіли про будівлю в середмісті, яка завжди привертає увагу гостей своїм романтичним фасадом гірчичного кольору, виконаним у стилі пізнього модернізму. Це чергове творіння Григорія Артинова, знаного архітектора, що формував обличчя модерної Вінниці, – будинок Фроїма-Бера Райхера, гласного міської думи і представника однієї з найзаможніших єврейських родин. Сім’я Райхерів володіла численними крамницями, житловими та прибутковими будинками в центрі міста, а також заїжджими дворами.

Сучасники могли б назвати Фроїма-Бера Райхера готелярем, оскільки він володів щонайменше двома готелями. Один з них, «Бель-Вю», знаходився на розі вулиць Оводова і Соборної, але був знесений у 1960-х роках. Навпроти нього, на вулиці Соборній, у 1910 році на місці двох дерев’яних заїжджих дворів було зведено триповерховий готель, який відповідав новим стандартам того часу. Цей готель став найвужчим у Вінниці, адже ділянка під ним мала всього вісім метрів завширшки, але чотири рази більшу довжину. Попри обмежений простір, головний архітектор міста блискуче впорався із завданням, створивши будівлю з асиметричним фасадом у стилі модернізованого неоренесансу та з елементами символістичного модерну.

Готель призначався для невибагливих подорожніх, оскільки через брак місця в ньому з інженерних комунікацій була лише електрика, а зручності розташовувалися надворі. Після націоналізації будівлі більшовицькою владою тут були створені комунальні квартири для пролетаріату. Водогін і каналізацію провели лише в 1970-х роках під час реконструкції будівлі, задовго після Другої світової війни.

Сьогодні ця будівля залишається важливою архітектурною пам’яткою Вінниці, яка не лише відображає історичний розвиток міста, але й зберігає в собі частинку його багатої культурної спадщини.

Історичний шарм будівлі в центрі Вінниці

На першому поверсі цієї історичної будівлі розташована аптека з лікарськими рослинами, яка зачаровує гостей Вінниці своєю 5-метровою стелею та старовинними глечиками на стелажах, в яких колись розтирали трави та ліки. Ця аптека стала улюбленим місцем відвідувачів завдяки своїй атмосфері, що повертає у минуле.

Із боку двору, на першому поверсі, знаходиться ще один комерційний об’єкт – найдавніший у місті магазин для дорослих. Це місце привертає увагу своєю історичною значимістю та унікальністю.

Підвальне приміщення будівлі займає кав’ярня “Синій Кактус” – дуже атмосферне місце, де збирається творча спільнота міста. Тут регулярно проводяться андеграундні зустрічі, музичні “джеми”, поетичні читання та виставки-продажі картин художників з усієї країни, що робить кав’ярню центром культурного життя Вінниці.

Після відновлення незалежності України більшість квартир на верхніх поверхах будівлі були переобладнані під офісні приміщення. На початку нового тисячоліття ця сторічна будівля отримала нове життя завдяки реставрації її вишуканого центрального фасаду, який знову засяяв своєю первозданною красою.

Сьогодні ця будівля не лише зберігає в собі частинку історії Вінниці, але й продовжує бути важливим культурним та комерційним центром міста.

Попередня публікаціяСкільки коштує навчання у вінницьких вишах?
Наступна публікаціяДень спільнодії у Вінниці: Відзначення Всесвітнього дня вишиванки