Кожен з нас має велику повагу і вдячність до воїнів, які відстоюють нашу землю і захищають нас. Однак, коли ми зустрічаємо своїх рідних або знайомих, які повертаються з війни, або навіть незнайомих ветеранів чи ветеранок, часто ми відчуваємо недостатність досвіду та знань, як правильно виявити свої почуття.
Кожна людина і кожна ситуація є унікальними, проте фахівці зібрали кілька загальних порад щодо культури спілкування. Ці поради увійшли в посібник “Люди з досвідом війни. Взаємодія”, що став ініціативою першої леді Олени Зеленської.
Під час зустрічі з ветераном чи ветеранкою, важливо дотримуватися таких принципів:
- Утримуватися від запитань про стресові події, втрати та складний досвід.
- Не пропонувати допомогу, але бути готовими її надати, якщо вона потрібна.
- Забезпечувати відчуття безпеки, бути передбачуваним у спілкуванні та розповідати про навколишні події.
- Утримуватися від власних оцінок і замість цього показувати розуміння та співчуття.
- Намагатися бути поруч і виконувати дії, які не заважають спостерігати за людиною, навіть якщо вона задумлива та мовчазна.
Також важливо пам’ятати, що ветеран/ветеранка — не жертва, і для них жалість може бути неприємною. Це може відбирати у них віру в себе та зосередженість на майбутньому. Тому важливо виявляти підтримку та розуміння, дотримуючись гідності у спілкуванні.
Якщо ви прагнете висловити подяку людині за її службу, важливо зробити це таким чином, щоб не стати нав’язливим або образливим. Насамперед треба бути уважним до особистих меж людини, її характеру та виражати повагу.
Подяка за службу
Якщо ви бажаєте подякувати незнайомій людині (наприклад, ветерану чи ветеранці), ви можете зробити це поглядом, посмішкою або прикладанням руки до серця. Важливо уникати вимушених жестів чи надмірних реакцій, оскільки це може викликати незручність.
Щодо висловлення подяки вголос незнайомій людині, думки можуть відрізнятися. Однак важливо пам’ятати, що ми не знаємо досвіду кожної людини, тому слід ставитися з цим обережно. Наприклад, перед вами може бути працівник штабу, який не був у бойових діях. Таке неправильне розуміння може викликати неприємність.
Сказати “Дякую за службу” можна, якщо ви впевнені, що маєте справу з учасником бойових дій. Проте краще використовувати невербальні сигнали, такі як посмішка чи вітальний кивок, особливо, якщо ви не впевнені в статусі цієї людини.
Повага, а не жалість
Найважливіше — проявляти повагу, а не жалість. Не жалійте ветеранів і не пропонуйте їм гроші, оскільки це може образити. Пам’ятайте, що ніхто не застрахований від помилок у спілкуванні, і важливо визнавати їх і просити пробачення. Найкращий спосіб висловити подяку — це показати повагу і розуміння.
