У Вінниці знайшли рештки вояків Галицької армії 20 сторіччя. Сьогодні відбулася зустрічі присвяченої обговоренню попередніх результатів археологічних пошукових робіт на виявленій ділянці кладовища вояків Галицької Армії та Армії Української Народної Республіки, створеного у січні 1919 р. та знищеного у радянський період. Археологи та історики, які спеціалізуються на здійсненні пошуку, досліджень, ексгумації і перепоховання жертв військових конфліктів розповіли про перші результати проведених ними робіт у Вінниці, а саме виявлення індивідуальних та масових місць захоронення українських вояків.
Нагадаємо, що на території колишнього військового шпиталю на вулиці Стрілецькій є перспектива подальшого використання ділянки під забудову загальною площею 7,1 га. Про це ми вже повідомляли раніше за посиланням. У фейсбуці було підняте питання про ймовірність знаходження на окремій ділянці території колишнього військового цвинтаря 1920 року, де в перспективі запланована забудова житлових будинків
Існування цвинтара підтверджується у історичних схемах, де було вказано про місцезнаходження цвинтаря.
Про це розповів Директор Центру Історії Вінниці Олександр Федоришен:
“Свого часу вдалось виявити у фондах Державного архіву Вінницької області справу за січень 1919 р., в якій командувач Подільського корпусу Дієвої Армїі УНР Федір Колодій звертається до міської управи Вінниці з проханням виділити земельну ділянку під військовий цвинтар. У справі доволі чітко окреслені його межі.
У розпал епідемії плямистого тифу на Поділлі станом на січень 1920 р. у шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало 8 743 вояки, з яких близько 90% померли. Скільки з цих майже 9 тисяч військових поховано тут – невідомо, адже існували інші місця поховань. Зі спогадів вояків можна зробити висновок, що могили були як індивідуальними, так і масовими (братські могили). Зважаючи на високу смертність, ймовірність виходу поховань за окреслені межі міською управою цілком реальна. В тих катастрофічних умовах про суворий контроль за цим взагалі не йшлось, тим паче це була окраїна міста з великим пустовищем. Поховання почали занепадати ще з перших десятиліть радянської влади. У 1970-х робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, пов’язуючи їх з Другою світовою.
Минулого року Центр історії Вінниці мав перемовини із спеціалістами Львівського меморіально-пошукового центру «Доля» щодо дослідження території колишнього цвинтаря. На сьогоднішній день вони проводять розкопки та шурфування, які показали те, що дійсно захоронення існують. “
