У Вінниці відбулась зустріч щодо будівництва житлових будинків поблизу колишнього цвинтаря, де ховали вояків з тифом. ФОТОРЕПОРТАЖ

У Вінниці відбулась зустріч щодо будівництва житлових будинків поблизу колишнього цвинтаря, де ховали вояків з тифом. Зустріч відбулась в Будинку офіцерів Повітряних Сил у форматі круглого столу між представниками Повітряних Сил, Міністерства оборони, фірми-забудовника, громадських організацій щодо обговорення питання будівництва житла цивільним забудовником на території, що належить Міністерству оборони

Нагадаємо, що на території колишнього військового шпиталю на вулиці Стрілецькій є перспектива подальшого використання ділянки під забудову загальною площею 7,1 га. Нещодавно у фейсбуці було підняте питання про ймовірність знаходження на окремій ділянці території колишнього військового цвинтаря 1920 року, де в перспективі запланована забудова житлових будинків

Існування цвинтара підтверджується у історичних схемах, де було вказано про місцезнаходження цвинтаря. Директор Центру Історії Вінниці Олександр Федоришен наголосив на тому, що сьогодні важко сказати, де саме були поховання. Також він поділився інформацією про військовий цвинтар вояків на Стрілецькій, збором і аналізом якої він займається уже вісім років. Про це йдеться у інтерв’ю видання deputaty.in.ua.

Темою цвинтаря на території військового містечка займаюсь з 2012 р. Свого часу вдалось виявити у фондах Державного архіву Вінницької області справу за січень 1919 р., в якій командувач Подільського корпусу Дієвої Армїі УНР Федір Колодій звертається до міської управи Вінниці з проханням виділити земельну ділянку під військовий цвинтар. У справі доволі чітко окреслені його межі.

У розпал епідемії плямистого тифу на Поділлі станом на січень 1920 р. у шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало 8 743 вояки, з яких близько 90% померли. Скільки з цих майже 9 тисяч військових поховано тут – невідомо, адже існували інші місця поховань. Зі спогадів вояків можна зробити висновок, що могили були як індивідуальними, так і масовими (братські могили). Зважаючи на високу смертність, ймовірність виходу поховань за окреслені межі міською управою цілком реальна. В тих катастрофічних умовах про суворий контроль за цим взагалі не йшлось, тим паче це була окраїна міста з великим пустовищем. Поховання почали занепадати ще з перших десятиліть радянської влади. У 1970-х робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, пов’язуючи їх з Другою світовою.

У 2018 р. до нас звертались представники Подільського управління капітального будівництва щодо даних про поховання: ми надали всю наявну інформацію включно з копіями архівних документів. Минулого року Центр історії Вінниці мав перемовини із спеціалістами Львівського меморіально-пошукового центру «Доля» щодо дослідження території колишнього цвинтаря. Основна складність процесу полягала в тому, що у тифозних поховань є певний термін, після якого можна починати роботи – це близько 100 років. Також за порадою львівських колег ми звертались до Вінницького обласного лабораторного центру за їх фаховим роз’ясненням алгоритму дій, отримавши відповідь про наявність усіх засобів для проведення дослідження на виявлення черевного тифу, в тому числі у ґрунті. Тобто, 2020 р. – найбільш ранній строк, коли для детального з’ясування меж масових поховань можливо робити повноцінне шурфування на прилеглій території, за потреби – з подальшими пошуково-ексгумаційними роботами. ”

Забудовник та замовники надали усі необхідні документи, що стосуються даного об’єкта для того щоб було зрозуміло, де саме будуть знаходитись нові будівлі та чи підпадають вони в зону, де були поховання в 20 сторіччі.

Поки що місцезнаходження військового цвинтаря сторічної давнини ґрунтується лише на свідченнях очевидців та дослідженнях істориків. Втім сторони круглого столу домовились не залишати ці важливі питання без відповідей і прийшли до згоди про необхідність проведення шурфування (обстеження) ґрунту. Ця процедура дасть змогу підтвердити або спростувати факт наявності на цій території кісткового матеріалу і вже за результатами цієї експертизи рухатись далі.

У майбутньому на ділянці, вже за кошти Міноборони, планується звести ще чотири багатоквартирні будинки для сотень сімей військовослужбовців.

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Введіть текст коментаря!
Введіть своє ім'я