Вінниця комфортне місто і як його зробити доступним для всіх досліджували журналісти. Фоторепортаж

Місто Вінниця швидко розбудовується і розвивається, чи не щодня, з’являються нові будівлі, зелені насадження. Міська влада та подекуди самі містяни облаштовують парки та сквери для комфортного відпочинку. Але часто – густо трапляються так, що не всі вінничани можуть скористатися тим чи іншим сервісом та відвідати якусь крамницю, будинок, сквер та ін. А звичний, для багатьох, шлях до аптеки, магазину, приховує у собі безліч труднощів для маломобільних людей. Сьогодні мова піде про з інвалідністю чи тимчасовою мало мобільністю.

Для початку команда журналістів пройшлась містом уявляючи собі різні ситуації та можливість потрапити в різні локації, а потім поспілкуватися з людьми з інвалідністю.

Отже, першу звертаємо увагу на: таблички з шрифтом Брайля, переходи, парковки для людей з інвалідністю та пандуси.

Таблички знаходимо, вони є але лише в певних аптеках. Більшість зупинок в центрі міста облаштовані спеціальними рельєфними смугами для людей що не бачать або слабозорих. З крамницями гірше, а от коло деяких аптек смуги є, також знаходимо таку розмітку в касі «Ощадбанку» що по вулиці Соборній. Це зручно, але на жаль є не всюди, хоча є сподівання що ситуація буде змінюватись разом зі змінами і розвитком міста. Працюють також світлофори зі звуковим сигналом але не всюди.

 Паркувальних місць з позначенням для людей з інвалідністю вистачає біля офіційних установ та великих супермаркетів, а от в решті місць майже нема.

Щодо пандусів історія не зовсім сумна, але і не надто оптимістична. Отже, як то кажуть, дивіться самі: на багатьох покладену слизьку плитку, побудовані без урахуванням будівельних вимог, а саме нахил, ширина, довжина. Як можете побачити на наших світлинах, будівельні вимоги не врахували майже скрізь. Варіанти побудові різні але похибки як під копірку. Що правда в багатьох місцях з такою архітектурною недоступністю є додатково облаштовані кнопки виклику, але працюють вони також не всюди.

За словами вінничан які безпосередньо мають цим користуватися, Вінниця добре розвивається в плані доступності, порівняно з іншими містами України. Та наголошують, що самі вінничани стають рушіями змін.

«Не дивлячись на те, що Вінниця визнана комфортним місцем для життя з усіх позицій, я можу заходити (саме так!), в 90% закладів де є пандуси. Наше суспільство є не готовим щоб прийняти людей з особливостями, як повноцінних користувачів міської інфраструктури і тому часто вирішує багато питань за них, без врахування їх потреб», – розповідає вінничанин, що пересувається на візку і просить називати його Гоша.

За його словами, пандуси пологі площадки, що дозволяють людям на візках, або з візками – оминати сходи, у переважній більшості старих багатоповерхівок – не облаштовані. А саме оренду житла у старому житловому фонді можуть собі дозволити, через обмежену фінансову забезпеченість, люди з інвалідністю.

«Дуже важко пересуватися містом. Майже ніде немає вантажних ліфтів, наші потяги жахливі, з коляскою неможливо піднятися в вагон. Ніде в залізничному транспорті не має елементарних зручностей. Потрібні нормальні вагони та транспорт», – каже Олена мати донечки з інвалідністю.

Фото та текст: Марія Лук’янович