18 травня в Україні згадують одну з найтрагічніших сторінок історії ХХ століття — депортацію кримськотатарського народу, здійснену радянським режимом у 1944 році. За кілька днів із Криму примусово вивезли майже 200 тисяч людей, яких у переповнених товарних вагонах відправляли до віддалених регіонів СРСР.
Тисячі родин втратили рідні домівки, звичне життя та можливість повернутися на батьківщину. Попри роки вигнання кримські татари зуміли зберегти свою мову, культуру, традиції та зв’язок із рідним Кримом.
Після окупації Криму Росією у 2014 році багато кримськотатарських сімей знову були змушені покинути рідний край. Частина переселенців знайшла прихисток і на Вінниччині.
Ті кримські татари, які залишилися на окупованому півострові, продовжують жити в умовах постійного тиску, переслідувань та обмеження прав. Для багатьох із них боротьба за можливість вільно жити на своїй землі триває й сьогодні.
У цей день в Україні вшановують пам’ять усіх жертв депортації кримськотатарського народу та нагадують: трагедія минулого боляче перегукується із сучасними подіями. Українці вірять, що настане час, коли всі, хто був змушений залишити Крим через російську окупацію, зможуть повернутися додому.
