На території Вінницької області фіксують випадки інтернет-шахрайства, пов’язані з фішингом, телефонними дзвінками нібито від банків та фейковими оголошеннями у соціальних мережах. Зловмисники намагаються отримати доступ до персональних і банківських даних громадян, використовуючи неуважність людей та актуальні потреби воєнного часу.
Про найбільш поширені схеми кіберзлочинів і способи захисту від них розповів оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції НПУ, капітан поліції Віктор Сторожук.
Звернень меншає, але загроза залишається
За словами правоохоронця, кількість звернень громадян щодо інтернет-шахрайств поступово зменшується. Це результат системної профілактичної роботи та інформаційних кампаній, які підвищують обізнаність населення.
Водночас головною причиною успіху аферистів залишається необережність і нестача знань користувачів. Чим краще люди орієнтуються у ризиках онлайн-простору, тим рідше стають жертвами зловмисників. Ситуацію з кіберзлочинністю у регіоні в кіберполіції оцінюють як контрольовану, підрозділи постійно адаптують методи роботи до нових викликів.
Фішинг — лідер серед шахрайських схем
Найбільше звернень надходить саме через фішинг — шкідливі посилання, замасковані під привабливі пропозиції, новини або повідомлення від знайомих. Громадянам можуть пропонувати вигідні покупки, участь у конкурсах, голосуваннях, фінансову допомогу чи бонуси.
Після переходу за таким посиланням людину просять ввести особисті або банківські дані. У результаті шахраї отримують доступ до акаунтів і онлайн-банкінгу, а зламані профілі використовують для подальшого поширення фішингових повідомлень уже від імені жертви. У Вінницькій області поширеними є схеми з проханням проголосувати в конкурсі або підтримати знайому людину.
Правоохоронець звертає увагу, що часто зловмисникам вдається зламати облікові записи через прості та передбачувані паролі, пов’язані з датами народження або іншими особистими даними.
Дзвінки «з банку» — особлива небезпека
Серед найбільш ризикованих схем залишаються телефонні дзвінки від псевдопрацівників банків. Аферисти повідомляють про нібито підозрілі операції, блокування картки або відкриття кримінального провадження й вимагають терміново надати реквізити картки, PIN-код чи CVV.
За словами Віктора Сторожука, близько половини потерпілих у регіоні втратили кошти саме через такі дзвінки. У кіберполіції наголошують: справжні працівники банків ніколи не запитують конфіденційну інформацію телефоном.
У разі підозрілого дзвінка радять одразу припинити розмову та самостійно зателефонувати на офіційний номер банку, вказаний на звороті картки.
Шахрайство на товарах першої необхідності
На Вінниччині також фіксують випадки обману під час продажу дров та інших товарів першої потреби. Шахраї розміщують оголошення у соцмережах, представляються працівниками громад або органів місцевого самоврядування та вимагають повну чи часткову передоплату. Після отримання коштів зв’язок із «продавцями» зникає.
Правоохоронці радять уникати передоплат і користуватися послугами лише перевірених постачальників.
Нові афери: «безкоштовне пальне» та фейкові бонуси
Серед нових схем — пропозиції «безкоштовного пального» або бонусів за підписку на канали. Такі повідомлення містять фішингові посилання чи анкети для збору персональних даних. Отримавши доступ до банківських реквізитів, зловмисники списують кошти з рахунків громадян.
У кіберполіції зазначають, що у більшості випадків вдається встановити осіб, причетних до таких злочинів, і притягнути їх до відповідальності. Потерпілі мають право на відшкодування завданих збитків у судовому порядку.
