Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський 19 грудня перебував із робочим візитом у Вінницькій області. Програма поїздки охопила зустрічі з керівництвом регіону, нараду з очільниками правоохоронних і силових структур, а також окреме спілкування з представниками бізнесу.
Ключовими темами стали реформа БЕБ, нові підходи до протидії тіньовій економіці, зменшення тиску на добросовісний бізнес і впровадження аналітичних та цифрових інструментів у роботі відомства.
Реформа БЕБ: атестація і повне перезавантаження
За словами Олександра Цивінського, реформа Бюро економічної безпеки вже перейшла з етапу планування до практичної реалізації. Сформовані атестаційні комісії, відібрані їхні члени, тривають фінальні консультації щодо ключового документа, який визначатиме порядок атестації працівників.
«Ми фактично на завершальному етапі підготовки. Атестація вже скоро перейде у другу фазу — співбесіди та засідання комісій. У процесі залучені 24 експерти, і для нас важливо почути кожну позицію та дійти консенсусу», — зазначив керівник БЕБ.
Головна мета — відновлення довіри до інституції та формування професійної, доброчесної команди.
Робота на результат: нові принципи
Олександр Цивінський наголосив, що БЕБ відходить від системи, коли ефективність вимірюється кількістю проваджень чи підозр.
«Наші ключові принципи — доброчесність, ефективність і результат. Для нас важливо не просто відкривати справи, а ламати схеми, працювати з організованими групами та запобігати злочинам через аналітику й ризикоорієнтований підхід», — пояснив він.
Бюро позиціонує себе як аналітично-правоохоронний орган, де пріоритетом є запобігання порушенням, а не постфактум реакція.
Індекс економічної безпеки регіонів
Окремо під час візиту говорили про створення індексу економічної безпеки регіонів. Його планують зробити публічним і візуалізованим.
«Ми працюємо над інформаційними шарами, які покажуть проблемні сфери в кожному регіоні. Ця інформація буде корисною і для місцевої влади, і для бізнесу, і для громадян», — повідомив Цивінський.
У перспективі індекс має з’явитися на сайті БЕБ у відкритому доступі.
Цифровізація і нові ІТ-інструменти
Бюро економічної безпеки активно впроваджує цифрові рішення та аналітичні платформи. За словами директора, це дозволить мінімізувати «ручну роботу» та перейти до системного аналізу.
Як приклад він навів аграрну сферу — зокрема, виявлення незаконних посівів ліцензованих культур за допомогою супутникових знімків і синхронізації з державними реєстрами.
«Це превенція. Щоб не витрачати ресурси на виїзди і не створювати конфлікти, а одразу бачити порушення в аналітиці», — пояснив очільник БЕБ.
Бізнес як партнер, а не об’єкт тиску
Під час зустрічі з підприємцями Цивінський неодноразово підкреслював: добросовісному бізнесу боятися нічого.
БЕБ працює не лише з податковими злочинами, а й захищає інтереси підприємців — зокрема, у справах про підробку брендів, рейдерство, комерційне шпигунство.
«Ми будуємо партнерство. Якщо бізнес діє в межах закону — до нього не прийдуть. Якщо ж закон порушується — реакція буде, незалежно від статусу», — наголосив він.
Також директор запевнив: у разі зловживань або корупційних дій з боку працівників БЕБ реакція буде такою ж жорсткою, як і щодо будь-яких порушників.
Головна мета — рівні правила гри
Підсумовуючи, Олександр Цивінський окреслив стратегічну мету роботи Бюро:
«Ми хочемо побудувати середовище, де бізнес змагається креативністю, ефективністю та якістю, а не зв’язками. Там, де чесно працювати — вигідно».
Саме рівні правила гри, за його словами, є основою економічної безпеки, довіри та інвестиційної привабливості регіонів і країни загалом.
