Червоний вовчак (еритематоз) — системне аутоімунне захворювання з пошкодженням шкіри. Також розвивається імунна реакція проти тканин суглобів і внутрішніх органів. Через це основні препарати для лікування — кортикостероїди, наприклад дексаметазон.
Частіше за все хворіють молоді жінки. Причини розвитку захворювання не виявлені. Є кілька теорій щодо розвитку хвороби:
- вірусна;
- імунологічна;
- генетична;
- імуно-генетична;
- нейрогуморальна.
Розрізняють два види вовчака: хронічний та системний.
Хронічний червоний вовчак
Характерним є висип на відкритих ділянках шкіри, особливо на обличчі. Уражені спинка носа, щоки, лоб, волосиста частина голови, окрайка губ, шия та декольте. Спочатку виникають рожеві плями — еритема. Вони набряклі, ростуть по периферії, а в центрі еритематозних плям розташовані судинні зірочки. Вогнища еритеми зливаються і формують образ метелика. Згодом на плямах виникають лусочки. При відділенні лусочок відчувається болісність. Після лусочок у центрі формується атрофія — шкіра тонка, депігментована. А периферія плям — запалена та гіперпігментована. Без належного лікування на уражених ділянках формуються рубці.
Системний червоний вовчак: види
Залежно від перебігу виділяють форми:
- гостра;
- підгостра;
- хронічна.
Гостра форма починається раптово. Окрім змін шкіри (висип та «метелик» на обличчі), виникає гарячка, слабкість, головний біль, біль у суглобах та мʼязах. В аналізі крові:
- знижений вміст лейкоцитів;
- знижений вміст еритроцитів;
- збільшена ШОЕ;
- наявні антиядерні антитіла.
У разі підгострої форми симптоми менш виражені. А хронічна форма перебігає з періодами загострення та ремісії без гострих запальних явищ.
Діагностика та лікування
Правильну діагностику та призначення схеми лікування може проводити тільки лікар. Не слід займатися самодіагностикою і самолікуванням. У разі виникнення певних симптомів звертайтеся до дерматолога. Діагноз встановлюють за клінічною картиною та результатами додаткових методів дослідження: гістологічного, імунофлюоресцентного та серологічного. Потім призначають комплексне лікування залежно від форми й перебігу. Показані амінохінолінові та кортикостероїдні препарати: у невеликих дозах за хронічного перебігу, а за системного — в ударних.
Хворим на системний вовчак необхідні цитостатики, антибіотики, НПЗЗ. Можливе застосування імунокорегуючих, вітамінних препаратів, ентеросорбентів та гепатопротекторів. Місцево застосовують кортикостероїдні мазі. Обовʼязково слід наносити фотозахисні засоби з SPF30. Вогнища іноді обколюють глюкокортикоїдами, хінгаміном або резохіном. Можна обробляти рідким азотом або вугільною кислотою.