У Вінниці відбувся «Подільський вікенд» руху VETERANKA — зустріч жінок, яких об’єднали військовий досвід, взаємна підтримка та бажання рухатись далі після служби. У програмі були презентації ветеранських ініціатив і бізнесів, розмова про можливості безоплатного ендопротезування та реконструктивної хірургії для захисниць, презентація книги «Подоляночка. Незломима» Тетяни Чудновець, а також робота з метафоричними асоціативними картами.
Такі зустрічі — це значно більше, ніж можливість зібратися разом. Для ветеранок вони стають простором, де можна говорити про пережите, ділитися досвідом повернення до цивільного життя, презентувати власні справи та знаходити підтримку серед тих, хто розуміє без зайвих пояснень.
Голова ветеранського громадського об’єднання «Зведені Серцем» Юлія Щербань переконана: подібні заходи допомагають згуртовувати ветеранську спільноту та порушувати важливі для жінок питання.
«Серед панелей заходу ми обговорили наш досвід відновлення, ветеранки поділилися історіями становлення ветеранського бізнесу. А найголовніше — відчули безмежну підтримку посестер. Такі заходи однозначно треба проводити частіше», — зазначила Юлія Щербань.
Від військових спогадів до книги: історія незламної «Подоляночки»
Однією з особливих подій вікенду стала презентація книги Тетяни Чудновець «Подоляночка. Незломима». Ветеранка АТО з Вінниччини розповіла, що спочатку її тексти були особистим щоденником, способом зберегти спогади та впоратися з пережитим. Згодом вони переросли у повноцінну книгу.
Війна увійшла в життя родини Тетяни у 2014 році. Тоді її чоловік і син долучилися до лав «Правого сектору». Спочатку жінка допомагала як волонтерка, а згодом і сама приєдналася до підрозділу, щоб бути поруч із рідними.
Тетяна служила стрільцем штурмової роти. Із 2018 року виконувала бойові завдання на передових позиціях поблизу Попасної, Горлівки, Бахмута та під Чугуєвом. Каже, що прагнула служити нарівні з чоловіками й не хотіла особливого ставлення через те, що вона жінка.
У книзі авторка описує війну без прикрас і романтизації: побут у бліндажах, життя під обстрілами, постійну небезпеку та моменти, коли страх здавався недозволеною розкішшю. Окреме місце посідають історії загиблих побратимів, яких Тетяна називає своєю другою сім’єю.
Після отриманої баротравми жінку комісували з військової служби. Саме тоді вона почала повертатися до власних записів і спогадів, які накопичувалися під час війни. Тексти, збережені в телефоні, поступово склалися в рукопис.
«Я писала в нотатки, у щоденник, потім усе це стало книгою. Часто це були пости-реквієми після загибелі побратимів. Тепер ці спогади — світла пам’ять про них», — розповіла авторка.
Для Тетяни ця книга стала не лише особистою історією, а й можливістю зберегти пам’ять про людей, з якими вона пройшла війну. Це розповідь про побратимство, втрати, силу духу та досвід, який неможливо залишити позаду одним рішенням.
Медична підтримка ветеранок: можливості безоплатної реконструктивної хірургії
Ще однією важливою темою зустрічі стали медична допомога та відновлення жінок після військової служби. Ветеранка Наталія Ліщишена розповіла про можливості безоплатного ендопротезування та реконструктивної хірургії, зокрема про пілотний проєкт із безоплатної реконструкції грудної залози.
Презентація відбулася в контексті програми «Трайб» («Свої до своїх») — дворічної освітньої та правозахисної ініціативи для ветеранів і ветеранок ЗСУ, започаткованої Amnesty International Ukraine спільно з партнерами. Програма покликана підтримувати ветеранів і ветеранок, сприяти їхній адаптації та посиленню їхньої ролі в суспільстві.
Наталія розповіла про можливість отримати безоплатну реконструкцію грудної залози в Національному інституті раку.
«Презентую сьогодні пілотний проєкт, який є надзвичайно важливим для наших захисниць, — безоплатну реконструкцію грудної залози в Національному інституті раку. Програма створена для військовослужбовиць, ветеранок, поліцейських, прикордонниць та всіх учасниць бойових дій, які зазнали бойових травм чи зіткнулися з онкологією. Ми маємо зробити все можливе, щоб кожна жінка після повернення до мирного життя почувалася впевнено і була забезпечена повноцінною медичною підтримкою», — наголосила Наталія Ліщишена.
Такі ініціативи порушують важливе питання: відновлення після війни має охоплювати не лише фізичну реабілітацію, а й доступ до необхідної медичної допомоги, психологічну підтримку та повернення впевненості у собі.
Бізнес, взаємопідтримка та простір для відновлення
Окрім тематичних панелей, учасниці «Подільського вікенду» презентували власні ініціативи та бізнеси. Це була можливість розповісти про справи, які ветеранки розвивають після служби, обмінятися досвідом і знайти однодумців.
Особливою частиною програми стала робота з метафоричними асоціативними картами. Такий формат дав змогу учасницям через образи й асоціації звернутися до власних переживань, поділитися думками та приділити увагу внутрішньому стану.
Зустріч об’єднала жінок із різними історіями, досвідом і планами, але зі спільним розумінням того, наскільки важливо мати поруч тих, хто готовий вислухати, підтримати й допомогти рухатися далі.
«Подільський вікенд» руху VETERANKA у Вінниці став нагодою ще раз переконатися: ветеранська спільнота формується не лише навколо спільного військового минулого. Її сила — у взаємній підтримці, нових можливостях, збереженні пам’яті та готовності допомагати одна одній будувати життя після служби.
