В Україні набирає обертів масштабний культурно-просвітницький проєкт «Україна. Світ Трипілля», покликаний переосмислити давню історію та зробити Трипільську цивілізацію впізнаваним брендом на міжнародній арені, повідомляє nv.ua.
Ініціаторами платформи виступили Благодійний фонд «МХП-Громаді» та ГО «Наша Основа». Головна мета проєкту — довести, що цивілізаційний розвиток на українських землях розпочався задовго до доби Київської Русі чи козацтва, а Трипільська культура, якій понад сім тисяч років, є важливою частиною загальноєвропейської спадщини.
Нагальність такого переосмислення підкреслює амбасадор платформи, Президент України (2005–2010) Віктор Ющенко:
«Ми живемо на землі культури, яка на дві з половиною тисячі років старша за Вавилон і Єгипет. Проте в нас досі нема жодного національного музею, присвяченого Трипільській цивілізації. А Трипілля — це наш Вавилон. Про це мав би знати весь світ, адже це гордість, яку кожна нація мала б берегти. Трипілля може стати для України інструментом культурної дипломатії, який посилюватиме її інтереси у світі».
У межах платформи знання про Трипілля інтегрують у масову культуру через сучасні інтерактивні формати:
Література та публіцистика: видано двомовний спецвипуск журналу «Антиквар» та пригодницьку повість Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця» (видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»).
Театр: наприкінці жовтня у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі відбудеться прем’єра вистави «Не розходьтесь. Трипілля».
VR-технології: на початку жовтня у Музеї історії міста Києва відкриють віртуальну виставку з 3D-моделями рідкісних артефактів із колекцій Національного музею історії України.
Говорячи про бізнес-підхід до підтримки таких ініціатив, заступник СЕО МХП зі сталого розвитку та голова Наглядової ради БФ «МХП-Громаді» Юрій Мельник зазначив:
«В МХП ми давно сприймаємо культуру як стратегічну інвестицію в майбутнє країни. Найкращі результати з’являються тоді, коли різні інституції об’єднують свої можливості. Бізнес може швидше об’єднати навколо спільної ідеї різних партнерів, допомогти реалізувати амбітні проєкти, знайти ресурси. Ми створюємо партнерства, у яких кожен посилює іншого».
Режисерка майбутньої театральної вистави Тамара Трунова переконана, що робота з цією темою — це спосіб переосмислити власну зрілість:
«Мене захоплює сама спроба повернути собі право на власну історію, але не втративши право на незнання, сумнів, цікавість і повагу до альтернативних поглядів. Після століть, а у випадку Трипілля — тисячоліть, привласнення нашого минулого іншими ми природно прагнемо повернути його собі. Але наступний крок складніший: навчитися говорити про себе зріло — ставити незручні запитання та не погоджуватися на спрощення».
Важливим міжнародним кроком для проєкту стало те, що у квітні 2026 року «Кукутень-Трипільську цивілізацію» внесено Україною до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у спільному транскордонному поданні з Молдовою та Румунією.
