У Вінниці вже восьмий рік поспіль відбулася всеукраїнська акція “Ангели пам’яті”, присвячена вшануванню загиблих Героїв Небесної Сотні.
Традиційно містяни збираються біля символічного “Дерева свободи”, щоб прикрасити його білими паперовими янголами – знаками пам’яті, вдячності та шани тим, хто віддав своє життя за свободу України. Потім організатори та усі охочі їдуть віддати шану та залишити білого “Ангела Пам’яті” на могилах героїв, які віддали своє життя за Україну.
“Герої Майдану стали першими, хто ціною власного життя захистив право українців на свободу. Особливо пам’ятними є дати 18, 19 та 20 лютого – дні, коли на Майдані загинуло найбільше протестувальників. Щороку ми проводимо цю акцію, щоб нагадати всій країні та світові: наша пам’ять жива, а символом цієї пам’яті є білий янгол – уособлення душ тих, хто залишив нас у боротьбі за майбутнє України”, – розповіла організаторка заходу, керівниця ГО “Ведені серцем” Юлія Щербань.
До акції долучилися не лише активісти, а й звичайні мешканці Вінниці. Дехто приносив паперових ангелів із дому, а інші виготовляли їх безпосередньо перед заходом у молодіжному центрі “Квадрат”. Учасники зазначали, що це не просто спосіб вшанувати загиблих, а й можливість вкотре нагадати суспільству про важливість боротьби за незалежність та справедливість.
“Ми постійно співпрацюємо з волонтерськими організаціями, тому коли до нас звернулася Юлія Щербань із запитом про допомогу в організації акції, ми без вагань долучилися. Адже війна почалася не три роки тому, а набагато раніше. Тут, на цьому Майдані, ми виборювали своє право на свободу та незалежність, і наш обов’язок – берегти пам’ять про перших Ангелів Небесної Сотні, які зараз стоять поруч із нашим Небесним військом”, – наголосив керівник ГО “Ми-Вінничани” Сергій Кудлаєнко.
Подібні акції проходять у багатьох містах країни, об’єднуючи українців у спільній пам’яті про Небесну Сотню та всіх, хто віддав своє життя за незалежність. “Ангели пам’яті” – це не просто захід, а щорічне нагадування, що свобода має свою ціну, і ми не маємо права забути тих, хто пожертвував за неї найдорожчим – своїм життям.
