Олександр із позивним “Хрест”, 32-річний боєць Національної гвардії України, став символом стійкості та героїзму. До війни він працював майстром на заводі в Харківській області та жив звичайним мирним життям. Але 24 лютого 2022 року все змінилося. Без вагань він мобілізувався, щоб стати на захист Батьківщини.
Неймовірну історію бійця розповіли на сторінці 14-штурмової Бригади НГУ Червона Калина.
“Моя країна потребувала захисників”
До початку повномасштабної війни Олександр цінував свою роботу, але, коли Харківщину почали обстрілювати, він зрозумів: залишатися осторонь неможливо. Його життєва філософія — “якщо падаєш, потрібно встати та йти далі” — стала основою для боротьби на фронті.
“Кожен день був випробуванням, але я знав, що ми боремося за нашу землю”, — розповідає Олександр про службу.
Випробування на полі бою
У грудні 2023 року під час розвідоперації підрозділ Олександра потрапив під щільний обстріл ворога. У бою він отримав важке поранення ноги. Біль був нестерпним, але підтримка побратимів додала сил.
“Коли почув крики товариша: ‘Ти можеш, повзти до мене, терпи!’ — зрозумів, що не маю права здаватися”, — згадує Олександр.
У найважчий момент боєць зміг зібратися з думками й прийняти свою нову реальність. Відчуваючи гострий біль, він залишався оптимістом:
“Може, ноги й не буде, але я все ще тут. Я частина нашої команди”.
Шість місяців реабілітації стали викликом не лише для тіла, але й для духу. Найбільше боєць хвилювався через можливу втрату улюблених занять спортом. Але сучасні протези відкрили нові можливості.
“Це як новий шанс на життя”, — ділиться він.
Одразу після реабілітації Олександр повернувся до своєї роти розвідки, де продовжив службу разом із побратимами. Його мета залишилася незмінною:
“Я хочу служити до перемоги. Щодня прокидаюсь із думкою про нашу силу та майбутнє України”.
Олександр не лише повернувся до служби, а й продовжує займатися легкою атлетикою та футболом — своїми давніми захопленнями. Він прагне стати прикладом для інших ветеранів:
“Я хочу показати, що життя з протезом — це не вирок. Спорт допомагає залишатися в формі та тримати ясний розум”.
Після перемоги Олександр мріє відкрити власний бізнес. Він переконаний, що його історія надихає інших не здаватися навіть у найскладніших обставинах.
“Моя історія — це історія кожного українця. Ми всі на шляху до перемоги, і попереду нас чекає нове, світле майбутнє”.
Шлях Олександра — це приклад незламності, мужності та вірності ідеалам. Його історія мотивує багатьох боротися за свободу та вірити у краще завтра.
