Гелена Каспрук з Томашполя, Тульчинського району Вінницької області, вже кілька місяців працює у ветеринарній аптеці. Створення ветклініки було родинною мрією, адже її чоловік, Микола Іванович, який зараз перебуває на фронті, є дипломованим ветеринарним лікарем.
Втілити цей задум у життя допоміг грант у межах конкурсу «Підтримка мікропідприємництва ветеранів та їх родин: від ідеї до реалізації на Вінниччині». Родина взяла участь у конкурсі та здобула перемогу. Про конкурс Гелена дізналася завдяки місцевій газеті “Томашпільський вісник”, де вона працювала. У редакційній пошті було запрошення взяти участь у конкурсі, а також приклад ветклініки, яку в іншому селі відкрив батько загиблого військового Микола Бондаренко.
Проєкт реалізовується ГО «Соціальний центр Вінниччини» спільно з «Українським ветеранським фондом» Мінветеранів у межах ініціативи #ВАРТО+ГО за підтримки БФ «МХП-Громаді», який впроваджує програму реінтеграції та реадаптації захисників «МХП Поруч».
Гелена Каспрук розповідає, що без чоловіка працювати непросто, але вона робить усе можливе заради спільної мрії: «Наша родина, можна сказати, ветеринарна: все життя я підтримувала чоловіка, він — приватний ветеринарний лікар, має ліцензію. Двоє синів навчалися в Тульчинському ветеринарному коледжі, старший Богдан закінчив з червоним дипломом».
У межах проєкту місцеві ветерани та їхні родини мали змогу пройти безоплатне навчання з основ ведення бізнесу та отримати по 100 000 грн на відкриття або розвиток власної справи. Загальний бюджет грантів склав 1 млн гривень.
Перші уроки онлайн навчання, яке передувало конкурсу, стали поштовхом втілити мрію. На грантові кошти підібрали потрібне обладнання — спеціальний холодильник, мікроскоп та інші речі. Разом з тим колеги запропонували родині придбати ветеринарну аптеку в Томашполі, яка вже діяла. Вона розташована в центрі містечка біля автобусної станції, дорогою на ринок.
«Гарне місце, як я люблю повторювати: всі люди йдуть на базар, а хазяї — у ветеринарну аптеку, — розповіла Гелена Анатоліївна. — Чимало наших односельців мають різних тварин: від ВРХ, свиней — і до рибок та котиків. Багато хто є нашими клієнтами, адже ми допомагаємо з підбором кормів, лікуванням, вітамінами та вакцинами».
Проаналізували й сталість бізнес-ідеї: в Томашполі іншої ветеринарної аптеки з таким широким спектром послуг та товарів немає. Сучасний мікроскоп для перевірки біоматеріалу дасть можливість надавати якісні, сучасні підходи по заплідненню тварин, що значно зменшує ризики використання неякісного матеріалу, з можливими економічними наслідками. Вдале розташування аптеки в центрі міста дає неабиякі переваги в залученості клієнтів та доступу для відвідування аптеки. Косметичний ремонт, заміна старого обладнання, установка нового сучасного обладнання, розширення ветеринарних препаратів та надання послуг за потреб власників тварин — все це дасть позитивні зміни в зацікавленості населення в утриманні та догляду за тваринами.
Найчастіше клієнти заходять по корми для ВРХ, свиней та птиці. Зараз якраз сезон такої торгівлі, тож аптека працює майже 12 годин на добу. Є в закладі й спектр ветеринарних медикаментів ліків і вакцин. До цього в Томашполі була тільки одна ветеринарна аптека, яка торгувала матеріалом для запліднення свиней, родина вирішила, що й у цьому варто скласти конкуренцію, тим більше, що Каспруки й самі вирощують свиней.
Коли чоловіка забрали на фронт, для Гелени Каспрук, як і для всієї сім’ї, розпочався важкий період. Та жінка знайшла розраду в новій роботі.
«Часто пережити різні ситуації в житті, хвороби, людям допомагають тварини. Навіть звичайні котики й песики — поділилася думками власниця ветаптеки. — Дуже часто до мене приходять самотні пенсіонери, які вже не можуть тримати свиней чи корів. Бабця чи дідусь каже: вранці я не можу не встати й не піти — мушу бадьоритися, бо мій котик хоче їсти».
Ще, за її словами, людям допомагає звичайне спілкування — дуже важливо кожного вислухати, підтримати. Якщо з тваринами трапляється якась серйозна ситуація, Гелена Анатоліївна дзвонить до чоловіка на фронт, щоб порадитися:
«Найчастіше стараюся з ним у справах говорити ввечері, коли він має час відпочинку. Тоді запитую, перепитую, записую. Потім, після спілкування з чоловіком, беру телефон і консультую людей. Також у цьому допомагають колеги-ветеринари та сини».
Участь у конкурсі — це перший грантовий досвід родини. Власниця ветаптеки зізнається, що навчання дало впевненість, переконання що все вдасться, родина зможе цей бізнес розвинути.
«Війна спровокувала депресію в багатьох, люди не хотіли працювати, далі розвивати свій бізнес, щось закуповувати, вкладати сили й гроші… Зараз ситуація трохи стабілізувалася: більшість односельців розуміють що сховатися не вдасться, потрібно жити з цим, перемагати спочатку себе всередині, вірити в перемогу й робити все для неї».
Родина Каспруків має й плани створити притулок для бездомних тварин, яких дуже багато. Це стало б корисним кроком для майбутнього громади. Досвід такої роботи родина побачила у ветклініці Миколи Бондаренка. Зараз кілька людей у Томашполі, включно з Геленою Анатоліївною, опікуються бездомними тваринами. Хтось їх годує, а вона бачить свою місію в тому, щоб допомагати з кормами та лікувати.
Небайдужість і впевненість жінки переконують — і цей задум родині вдасться втілити.
До теми: Від фронту до кухні: Історія ветерана та підприємця Володимира Бассараба
