Внаслідок хвороби чи травми деякі особи з інвалідністю стикаються з порушенням функцій організму, що ускладнює їхню здатність до самостійного пересування та самообслуговування. Такі індивіди потребують допомоги та стороннього догляду.
Як повідомляє МОЗ, людям з інвалідністю I групи такий догляд призначають через медико-соціальні експертні комісії, обов’язково враховуючи високий ступінь втрати здоров’я, що призводить до необхідності цього виду підтримки. Це стосується і тих, хто повністю не здатен до самообслуговування (категорія А), і тих, хто може обслуговувати себе частково (категорія В).
В інших випадках необхідність постійного стороннього догляду визначають лікуючі лікарі та лікарсько-консультативні комісії, і їхні рішення повинні бути підтверджені відповідними висновками.
Отже, призначення стороннього догляду актуальне для:
- Осіб із порушенням функцій організму, яке призвело до невиліковної хвороби та обмежило їхню самостійність у пересуванні та самообслуговуванні (форма 080-4/о).
- Людей похилого віку із когнітивними порушеннями, що потребують постійного догляду (форма 080-2/о).
- Індивідів з інвалідністю I чи II групи, спричиненою психічним розладом (за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.07.2013 № 667).
