Українська культура під час війни. Дерев’яні прикраси в українських традиціях є важливою частиною національної культури і мистецтва.

Історія різьбярства в українській традиції багато століть тягне свої коріння з глибин минулого. Це мистецтво відображало багатовіковий розвиток та культурні трансформації України. З віків українські майстри розробляли та виготовляли неймовірно красиві та символічні вироби з дерева, які відіграють важливу роль у різних аспектах життя народу. Ці прикраси мають довгу історію та глибокий сенс. Журналістка Vinnytsia Press Point занурилася у світ традицій та ремесел, розглядаючи їх символіку та походження разом з майстром Богданом Стринадюком.

Пан Богдан, родом з Косова, що на Франківщині, власноруч виготовляє дерев’яні автентичні прикраси та різноманітні вироби з дерева, наповнені духом Карпат. Разом з дружиною Ольгою вони уже понад 10 років поширюють серед українців традиційну спадщину через мистецтво різьбярства.

   «Я перейняв любов до різьби від свого батька. Ще з дитинства почав відвідувати його майстерню і пробував робити те саме, що і він. Поступово навчився різьбити, ці вироби відносились на базар і там продавались. Пізніше, коли я був уже студентом, то захотів зробити собі хрестика. Зробив один, згодом ще і ще, так моя столярська історія відродилася», – пригадує майстер Богдан. 

    З початку повномасштабного вторгнення робота пана Богдана змінилась, її побільшало. Причиною цього стало усвідомлення українцями важливості збереження традиційних цінностей.

    «За останні два роки ми спостерігаємо стрімке поширення серед людей, особливо молоді, елементів українських традиційних прикрас, традиційного одягу, навіть у повсякденні. Це означає, що люди усвідомлюють важливість збереження та розповсюдження культури в такий час», – говорить різьбяр.

Процес створення виробів та значення їх символіки

Чоловік розповів, що всі прикраси робляться з дерева груші, бо вона цільна, гарної текстури, одного кольору і підходить для дрібної різьби. На виробах різьбяра часто зображені традиційні орнаменти. Візерунки, які він використовує, придумані до нас, він лише комбінує з власними ідеями: «складаю як слова у вірші, щоб усі візерунки зібрались у довершений орнамент».

Візерунки не лише прикрашають дерев’яні вироби, а й мають глибокий культурний та символічний зміст в українських традиціях, відображаючи зв’язок з природою, космосом та життєвими циклами. До прикладу, палички або вертикальні смуги можуть символізувати річкові хвилі, житні колоски або полотно на ткацькому верстаті. Ці візерунки найчастіше вказують на плодючість та родючість. Ромби часто використовуються із зірками або квітковими мотивами всередині. Вони символізували сонце, зорі на небі або квіти на полях. Ромби також можуть відображати єдність та спільність. Ружа – давній солярний знак, подібний до квітки — його сила нейтралізувати все лихе і негативне.

У роботі пан Богдан використовує чимало інструментів, якими користувались і в давнину наші предки. Серед них: різці — головний інструмент різьбярства, леза для різьблення криволінійних форм, люпи (використовуються для видалення деревини з поверхні та створення гладких криволінійних візерунків), пилки та післярізальні інструменти. Завершальним процесом є покриття олією з пігментом, а потім бджолиним воском. Так виріб не боїться води та буде стійким до зношування.

Усі прикраси, створені вручну різьбярем Богданом Стринадюком, він вважає продовженням минулого: «Це спроба продовжити українську культурну спадщину і створити щось нове, що залишиться після нас і передасться майбутньому поколінню, сподіваюсь, що і не одному».

Поширення української культури у воєнний час

  Усяка війна завжди призводить до серйозних викликів для суспільства та людей. У цьому контексті виникає питання: чи відіграє культура важливу роль у такий важкий час, і чи має суспільство зосереджувати увагу на її поширенні?

Пан Богдан зауважив, що з популяризацією українського почала збільшуватись і кількість людей, котрі не розуміють навіть, що вони роблять, не усвідомлюють, що ніякої мистецької чи культурної цінності вони не несуть, а лише плутають людей.

«Популяризація української культури однозначно повинна бути, особливо у час війни, коли у нас все це намагаються відібрати, але варто робити це з розумінням — не все подається під виглядом української спадщини є нею», – завершує майстер Богдан. 

   Зараз українські традиційні прикраси з дерева виступають як символ національної сили і відданості, нагадуючи про важливість збереження культурної спадщини у найважчі часи.

Автор: Тетяна Білинець

Фото: Тетяна Білинець

Попередня публікаціяСільська громада на Вінниччині об’єдналася, щоб допомогти медикам: надіслали тонни продуктів
Наступна публікаціяВінницькі молоді спортсмени вибороли «срібло» на Всеукраїнському турнірі з хокею