Вінницькі активісти для українських військових виготовляють прилади нічного бачення, завдяки яким бійці бачать дорогу вночі та залишаються непоміченими для противника. Камери від Максима Волосовича та Дениса Клімова стоять на різноманітній техніці — від легкових авто до важкої бронетехніки.
Про це розповіли активісти у своєму інтерв´ю 20 хвилин.
Максим Волосович складає камери нічного бачення, що використовують військові при нічних поїздках на автомобілях. Ідейним засновником проєкту та першим тестувальником вироблених приладів є співзасновник «Дорожнього контролю Вінниця» Денис Клімов.
Він розповів, що усе почалося з того, коли до рук потрапила цифрова насадка нічного бачення на оптичний приціл, яку потрібно було переробити на використання в автомобілі.
«Багато хлопців на передку б’ють машини через те, що їздять вночі без фар, зберігаючи режим світломаскування, — каже Клімов. — Щоб це виправити розробили прилад, завдяки якому водії бачать вночі дорогу, а противник не бачить їх».
«Нічники» роблять з вересня минулого року. І з того часу віддали нашим захисникам щонайменше 100 штук. Клімов та Волосович кажуть, що приладів було більше: просто перші одиниці не рахували.
Якщо не вдаватися у технічні аспекти, то їх прилад нічного бачення складається з камери з інфрачервоною підсвіткою та монітора. Камера причіпляється на неодимовий магніт на кузов, монітор залишається у салоні.
«Перепробували дуже багато камер, підсвіток до них, прожекторів. Багато експериментів проходили невдало і вже руки опускалися, щоб це продовжувати,— каже Максим Волосович. — Знову ж таки, через інструкції в Інтернеті, через консультації з людьми, які розбираються в електроніці, прийшли до певного варіанту: роблю дуже багато втручань в камеру, в лінзи, є особливості по пайці, та до всього взагалі»
«Довго працювали над тим, щоб не було затримки у зображенні — щоб те, що видно за бортом в реальному часі транслювалося на екран, — говорить Денис Клімов. — Потім була ще задача збільшити дальність нічного бачення з 15-20 метрів на 150 метрів. І це зробили».
З’єднання між камерою і монітором відбувається через кількаметровий кабель. Живлення — від «прикурювача».
«Зробили пристрій максимально універсальним, щоб «нічник» можна було причепити й на БТР, і на легкову машину, — каже Максим Волосович. — І, головне, щоб процес демонтажу-монтажу відбувався максимально швидко».
Прилади від вінничан працюють на всіх напрямках та у різноманітних родах військ, починаючи від штурмових бригад та закінчуючи евакуаційними.
«Нещодавно замовляли прилад для бронемашини MaxxPro, куди наш «нічник» поставили замість штатного. Наші пристрої навіть на танчику є. Відгуки від військових — тільки позитивні», – стверджує Денис Клімов.
Окрім цього, вінничани ще й забезпечують гарантійний ремонт пристроїв, при чому ще жоден не прислали назад, щоб полагодили.
Інфрачервона підсвітка – це не «шапка-невидимка», але повністю за езпечує режим світломаскування.
Саморобка від вінничан коштує 7 тисяч гривень, при чому вона має вигляд як з заводу: корпус для камери фабричний, добротна ізоляція кабелю, та й взагалі усі кріплення виглядають так, наче спеціально робилися для військового «нічника».
Останньою модифікацією їх пристрою є «нічник», зображення з якого виводитися на шолом водієві.
«Були запити від бійців на те, щоб «взагалі машина не відсвічувала». Навіть тьмяним світлом від екрана в салоні. І ми спробували варіант з шоломом: це на кшталт окулярів віртуальної реальності, де замість лінз стоїть екран. Водію усе видно, що на екрані. А назовні світло не виходить, — розповів активіст «ДКВ» Максим Волосович.
«Були думки ще щодо кругового огляду — щоб з машини можна було роздивлятися, що відбувається по сторонах — але такого замовлення ще немає. Тому ми таких камер ще не робили», — додав співзасновник «ДКВ» Денис Клімов.
На камери для військових вінничани допомогу не збирають.
«Працюємо так: бійці роблять замовлення, дають кошти на матеріали, Максим це все купує, паяє і віддає. Гроші за свою роботу не бере. Це його внесок у нашу перемогу», – додав Денис Клімов.
