Завтра, 9 березня о 14:00 в академічній залі Вінницького обласного краєзнавчого музею відбудеться відкриття виставки «АЗОВ. ЯНГОЛИ МАРІУПОЛЯ», присвяченої пам’яті бійців полку «Азов» з усієї України, які загинули під час оборони Маріуполя та «Азовсталі».
Автором виставки «Азов. Янголи Маріуполя» є Віра Литвиненко – мама бійця з позивним «Вектор», яка разом із Вікторією Колмиковою – мамою бійця з позивним «Вахр» стали ініціаторами і організаторами вшанування пам’яті воїнів.
Початковий збір інформації здійснили Віра Литвиненко (мама бійця з позивним «Вектор») та Вікторія Грицаєнко (дружина бійця з позивним «Гоголь»).
Виставка експонуватиметься до 9 квітня 2023 р.
Батальйон «Азов» створений 5 травня 2014 р. у м. Бердянськ, як батальйон патрульної служби міліції особливого призначення МВС. 17 вересня 2014 р. наказом Міністерства внутрішніх справ України батальйон «Азов» було реорганізовано та розширено до складу полку міліції особливого призначення «Азов» МВС. 11 листопада підписано наказ про переведення подку «Азов» до складу Національної гвардії України з подальшим доукомплектуванням його до бойового стандарту бригад Національної гвардії. Сьогодні підрозділ «Азов» це окремий загін спеціального призначення військової частини 3057 Національної гвардії України.
Під час російсько-української війни бійці «Азову» брали активну участь у протистоянні у Маріуполі 2014 р., в боях за Мар’їнку, Іловайськ, Широкине та інші.
Із початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 р. бійці ОЗСП «Азов», діючи спільно з підрозділами Збройних сил України, Національної гвардії України, Національної поліції та Територіальної оборони, які дислокувалися у Маріуполі, відбивали наступ ворога.
Виконання цього бойового завдання вже закарбувалося в історії нашої країни, як один з найгероїчніших подвигів українських воїнів.
Полк «Азов» прийняв нерівний бій з переважаючими силами противника, чисельний склад якого перевищував 14 000 військовослужбовців.
Маріуполь з перших днів був взятий у кільце російською армією, тож нашим воїнам доводилося вести бій в умовах повної ізоляції, без можливості евакуювати цивільне населення. До того ж ворог не припиняв обстріли півмільйонного міста усім можливим озброєнням. Майже постійно по місту била важка ворожа артилерія, скидала багатотонні бомби російська авіація, гатила корабельна артилерія.
Попри переважаючі сили противника, бійці ОЗСП «Азов» продовжували давати гідну відсіч ворогові: наша артилерія працювала на повну потужність, танкісти вели філігранні бої у місті, намагаючись врятувати якомога більше життів особового складу та цивільних, піхота відпрацьовувала в вуличних боях на межі можливостей, снайпери та розвідка влаштовували вилазки в місто та чи не щодня брали полонених з рядового та командного складу російської армії.
В умовах гуманітарної катастрофи в Маріуполі, критичної нестачі продовольства, бійці Азова постійно допомагали місцевому населенню медикаментами, харчовими продуктами та водою, розвозили допомогу буквально під безперервними обстрілами.
На жаль, в боях за Маріуполь «Азов» втратив близько трьохсота своїх військових – вони віддали життя за нашу майбутню перемогу.
