Уявлення про хоспіс як місце із сірими стінами, де панують біль та страждання, розвіюється вмить, варто переступити поріг спеціалізованого відділення, яке функціонує на базі КНП «Вінницької міської клінічної лікарні №3».
Про це повідомляє сайт Вінницької міської ради.
Світлий коридор, що швидше нагадує картинну галерею, зручні палати блокового планування з безбар’єрними санвузлами, кімната психоемоційного розвантаження для пацієнтів та персоналу – таким є вінницький хоспіс. Тут впроваджують європейські підходи в опіці над паліативними хворими. І запит на таку допомогу постійне росте.
За 7 років роботи у відділенні надали допомогу близько 4 тисячам недужих. Наймолодшому пацієнту було трохи за 20-ть, найстаршому – далеко за 90. Сюди потрапляють люди із невиліковними хворобами – онкологією на останніх стадіях, інсультами, ускладненнями цукрового діабету тощо. Тут вони отримують необхідні медикаментозну допомогу, яка дозволяє жити без болю, та догляд, але найголовніше тепле ставлення, каже завідувач відділення «Хоспіс» Микола Яворовенко.
«Принцип відділення паліативної допомоги полягає в тому, що ми боремося не так за тривалість життя, як за якість життя, щоб людина ці останні дні, без мук, без страждань провела, в оточенні хороших людей”, – розповідає лікар.
Микола Яворовенко зізнається, що як член ГО «Паліативна допомога» відвідав багато обласних центрів, де є хоспіси, та консультував чимало приватних пансіонатів в Україні, але без зайвої скромності зазначає – «умови у нас набагато кращі».
У відділенні працюють троє лікарів та близько пів сотні медичних сестер та санітарок. Кажуть, у кожного пацієнта своя історія: комусь відведено дні, комусь роки життя, але всі отримують часточку їхнього душевного тепла.
Такого спеціалізованого відділення, яке до того ж є базою для підготовки середнього медичного персоналу, на теренах області більше немає. У 2018 та 2019 роках у результаті оцінки Комітету Верховної Ради з дотримання прав людини його було визнано одним із кращих в Україні.
«Відділення попит має дуже великий. У нас лише 60 місць, тож ми не можемо задовольнити всіх, хто цього потребує. Це пов’язано з демографічною ситуацією, також зростанням онкозахворювань. Ви ж бачите, народжуваність у нас не дуже велика, плюс додалася ще військова агресія, залишилися люди похилого віку, які потребують не стільки паліативної знеболювальної, а хоспісної допомоги. Сюди приходять гідно провести останні дні життя в нормальних умовах”, – каже директорка Вінницької міської клінічної лікарні №3 Наталя Шуткевич.
В Україні паліативна допомога існує у законодавстві з 2011 року, але тривалий час відповідні послуги надавали лише кілька десятків закладів. Нагадаємо, у Вінниці відділення «Хоспіс» відкрили у 2015 році та вже за рік воно запрацювало на повну потужність. Спочатку тут було 15 місць, які поступово збільшили до 60 — ти. Наразі всі можливості щодо розширення закладу вичерпано.
«З огляду на це, а також потрібність таких послуг у Вінниці ми плануємо створити відділення паліативної допомоги в приміщенні реорганізованого медичного закладу на проспекті Коцюбинського, 50. Відповідне рішення днями ухвалив виконавчий комітет міської ради. Це буде тривалий процес, але він дозволить вийти на ще вищий рівень надання паліативної допомоги у нашій громаді», – зазначив директор охорони здоров’я Олександр Шиш.
Для довідки: паліативна допомога в Україні входить до послуг, які оплачуються за Програмою медичних гарантій.
Послуги для пацієнтів у паліативних стаціонарах включають:
- Лікування больового синдрому, цілодобовий нагляд;
- Необхідні лабораторні дослідження;
- Інструментальні дослідження: електрокардіографія, УЗД, рентгенологія та інші за потреби;
- Знеболення на всіх етапах діагностики та лікування;
- Кисневу терапію та респіраторну підтримку;
- Харчування, зокрема лікувальне;
- Колісні крісла, ходунки, палиці, милиці;
- Фізичну терапію, медичну реабілітацію, психологічну та психічну адаптацію.
