Наскільки важлива самоідентифікація і хто такі вінничани, як так трапилось що серед міст з приблизно однаковим рівнем розвитку, на кінець 20 сторіччя, саме Вінниця стала розвиватись активніше. Хто досліджує ідентифікацію вінничан і наскільки це важливо, для подальшого розвитку міста, журналістам Vinnysia Press Point розповіла Тетяна Робертівна Кароєва, докторка історичних наук і професорка ВДПУ ім. М. Коцюбинського.
За словами Тетяни Кароєвої, вивчення самоідентифікації і взагалі чинників розвитку та формування Вінниці, не проводилось систематично. Розуміння важливості подібних досліджень поки нема. Отже небагато і науковців ентузіастів, які піднімають такі теми.
«Три роки тому у нас був проект «Культурний ландшафт Вінниці». В ідентичність ми спробували зайти через культурний ландшафт. Ми тоді запросили різних фахівців архітекторів, географів, істориків, дизайнерів поговорити, про культурний ландшафт Вінниці теж, щоб зачепити цю ідентичність. В 2018 році побачила світ моя монографія…», – розповідає Тетяна Кароєва.
Як Вінниця та вінничани досягли успіху
На думку, докторки історичних наук, Тетяни Кароєвої, успіх Вінниці склався з економічних, соціальних та адміністративних чинників. А найбільше, визначив місто з поміж інших та вплинув на його розвиток, статус адміністративного центру.
«Особлива риса вінничан, чому вдалось на початку 20 століття нам так підстрибнути. Купа повітових міс Подільської губернії, які мали навіть кращі стартові можливості на середину 19 століття ніж у нас, які мали так само залізницю як у нас. Адже, традиційною для радянських часів була марксистська догма, осмислювати успішність міста з точки зору економічного розвитку. Прийнято вважати що залізниця, це той чинник що дав Вінниці активно розвиватись на початку 20 століття. Але та ж сама Балта, або Проскурів теж мали залізницю, в той самий час. І стартові можливості в тій самій Балті були набагато краще ніж у Вінниці. А Проскурів скажімо, за обсягами торгівлі завжди був кращій за Вінницю. І тим не менш за рівнем цивілізованості вінничани отримали кращій результат. Тобто моя відповідь була, соціальний капітал. Тоді питання, чому соціальний капітал, оце вміння використовувати горизонтальні зв’язки у Вінниці спрацював краще? Тобто тут відповіді не було. Оце поняття що Вінниця це коронне місто в зоні фронтира, бо в нас були інші сусіди коронні міста, а вони так не розвинулись як ми. А коронне місто, яке мало адміністративний статус, було в авангарді передньої лінії фронтиру, оце спрацювало на наш успіх. І я вважаю, що і досі працює», – підкреслює науковиця.
Дослідження ідентичності і розвитку суспільства здатні вплинути на майбутнє міста, області та країни
Як розповідає професорка ВДПУ ім. М. Коцюбинського Тетяна Короєва, фінансування подібних досліджень на сьогодні немає. Так відбувається, бо великі опитування, зрізи і соціології робляться на замовлення і мають певну чітку мету досліджень. Отже, таку важливу тему як, хто ми є в культурному, соціальному, гуманітарному та інших аспектах життя, а головне як ми себе ідентифікуємо і що не це впливає, досліджують науковці ентузіасти.
«Так у нас є соціологи, у нас проводяться соціологічні дослідження але, є фінансова складова, з одного боку. З іншого боку немає запиту з боку влади. Я так розумію що немає замовлень врешті решт на те щоб вивчити ідентичність вінничан. Тому підсумовуючи можна сказати що практично ніхто системно у Вінниці не займається вивченням ідентичності. Хоча варто. І я вважаю, що місто вже достатньо дозріло. Якщо ми хочемо далі кудись йти нам потрібно сказати, хто ми. Зрозуміти наші переваги, а можливо недоліки, щоб обирати шляхи де ми можемо вигравати. Йти не навпомацки десь, а свідомо вибудовувати свою країну. Десь так можна підсумувати», – каже Тетяна Кароєва.
Втрата статусу адміністративного центру небажана для розвитку будь якого міста
Якщо уявити, що раптом Вінниця з обласного центру перетвориться в місто не адміністративний центр. То це однозначно відіб’ється на його подальшому розвитку і на самоідентифікації в першу чергу.
«За тими міркуваннями які в мене є, щодо долі міста Вінниці, це було би дуже класно, щоб Вінниці вдалося зберігати адміністративний статус. Навіть, в 19 столітті коли ми начебто, стали звичайним повітовим центром. Звичайним провінційним повітовим містом. Все ж таки оця ідея, про те що Вінниця… Постійні чутки про те що можливо, цент губернії перенесуть у Вінницю, воно десь спрацьовувало. Тому зрозуміло, навколо тих розмов які існують сьогодні, про нове адміністративно територіальне розділення України… . Дуже важливо зберегти адміністративний статус. І мені здається, що Вінниця має залишитись центром регіону. Оскільки тут більше факторів які працюють на те щоб це місто вдало очолювало регіон», – каже, докторка історичних наук і професорка ВДПУ ім. М. Коцюбинського, Тетяна Робертівна Короєва.
