Світла смуга дитинства або як розважалися діти минулого століття. Настало довгоочікуване літо, багато дітлахів традиційно поїхали в гості до бабусі у село. Хто ж лишився в місті багато часу проводить на дитячих майданчиках. В багатьох районах міста збудовані дитячі майданчики з різними видами гірок, тренажерів, які повинні задовільнити вподобання та капризи дітей.
Команда нашого сайту вирішила поцікавитись яким було дитинство у старших вінничан, де вони гралися та які є в них яскраві літні спогади. Починаємо їх розпитувати, моніторимо соціальні мережі.
Отже, в 80 – х роках минулого століття існувало два, цікавих за архітектурою, майданчика один навпроти сучасної будівлі «Інфракону» та за Будинком Офіцерів.
Дитяче містечко навпроти «Інфракону» було побудоване типом всім відомих вінницьких мурів. Головний інженер проекту Щуцкий Анатолій. Дитячий городок був власністю проектного бюро на той час так званий ЦИКАБІТ.
Думки вінничан стосовно місця розваг тогочасної малечі різняться. Так, одні вінничани вважають його гарним місцем, інші недолугими проектом.
За спогадами вінничанки Марії, дитяче містечко було справжнім раєм для тогочасної малечі, – «Часто – густо ми з бабусею гуляли саме там. Було дві гірки, пісочниця. А також, замок, який мені, тоді іще дитині, здавався величною спорудою, щось на кшталт казкової будівлі, в якій живуть принцеси. На випадок дощу на території була бесідка, досить велика, щоб сховати усіх охочих. Був ще літак, переобладнаний під кінотеатр зі справжнім трапом. Шкода, що моя дитина застала від цього місця лише руїни».
А от вінничанин Сергій, негативно висловлюється стосовно цього самого місця.
«Я вважаю, що це був недолугий проект не до кінця продуманий. Дуже мало була розвинена інфраструктура та знаходження біля дороги не найкращий спосіб розваг для дітей», – каже він.
На сьогоднішній день, ми бачимо невтішну картину. На місті де був літак, збудовано церкву, окраса містечка – замок, поступово руйнується, саме дитяче містечко з атракціонами зруйноване нанівець. Втім, можете це самі побачити на світлинах.
Переходимо до другої точки нашої подорожі дитинством – містечко за Будинком Офіцерів. Воно ще мало назву «Галявина казок». Про нього вінничани розповідають неохоче але все ж таки нам вдалося здобути трішки спогадів.
«На території парку росло багато фруктових дерев і ми, тоді ще зелена пацанва, палицями збивали їх з дерев. Сам парк, наскільки я пам’ятаю, відчинявся десь о 16 та працював до 20ї години. На території парку стояв літак, але він був майже завжди зачинений. У парку було багато дерев та тіні. Тому часто можна було побачити дітлахів та цілі родини», – розповідає колишній місцевий житель Олександр.
Вінничанка Дарина, згадує, – «Для дітей було майже все: гойдалки, гірки, казковий будиночок на курячих ніжках, різноманітні дерев’яні фігурки тварин».
На сьогоднішній день на території парку стоїть церква, від дитячих атракціонів нічого не лишилися. А покоління сучасних вінничан, навіть не здогадуються про існування там парку…. Дивіться самі.
Автор: Марія Лук’янович
Залишки дитячого містечка навпроти «Інфракону» 
Залишки галявини казок за Будинком офіцерів 
Дитяче містечко навпроти «Інфракону» 
«Галявина казок» за Будинком офіцерів «Галявина казок» за Будинком офіцерів «Галявина казок» за Будинком офіцерів 
«Галявина казок» за Будинком офіцерів 
«Галявина казок» за Будинком офіцерів 
«Галявина казок» за Будинком офіцерів 
«Галявина казок» за Будинком офіцерів 
Дитяче містечко навпроти «Інфракону»
