Найкраща соціологія – це результат виборів. Якщо проаналізувати динаміку електоральної підтримки Володимира Зеленського та його партії “Слуга народу”, додати до цього численні репутаційні потрясіння у виконанні представників президентської партії, економічні негаразди докарантинного періоду та повний економічний колапс пов’язаний з пандемією коронавірусу, додати до цього відсутність результатів по головним обіцянками президента – “посадки весною”, “кінець епохи бідності” і та далі, можна змоделювати тенденції і перспективи цієї політсили на найближчі декілька місяців.
На президентських виборах 2019 року, в другому турі у Вінницькій області за Володимира Зеленського проголосували 62,97% виборців.
Через три місяці, на виборах до Верховної Ради за президентську партію “Слуга народу” проголосувало вже 37,91% вінничан.
Останнє соціологічне дослідження групи “Рейтинг”, яке проводилось у лютому 2020 року, до початку карантину, зафіксувало лише 12% підтримки партії “Слуга народу” у Вінниці.
Накладаємо на останні соціологічні дані соціально-економічні проблеми спричинені пандемією, регулярні політичні скандали всередині “Слуги народу” та політичну конфронтацію центральної влади з мерами міст і отримуємо сумнівні перспективи президентської політсили на місцевих виборах восени 2020 року.
При такій електоральній динаміці та вищееперерахованих факторах, подолання 5% бар’єру до Вінницької міської та обласної ради під великим питанням.
