У Вінницькій області, як і у всій Україні (та більшості країн Європи) введено карантин у зв’язку із загрозою епідемії.
Влада реагує, хоча деякі норми обмежень влаштовують далеко не всіх громадян.
Розбирати – хто правий, а хто винний у цій ситуації ми не будемо. Інтернет і так переповнений теоріями змови.
Не будемо ми й гадати – скільки триватиме карантин. Ситуація змінюється, як ми бачимо, майже щогодини.
Однак цілком у нашій компетенції розібрати деякі далеко не очевидні наслідки уже того, що сталося на даний момент. І пробувати спроектувати ці наслідки на політичний майданчик у Вінницькій області.
1) Карантин – це надзвичайна, кризова ситуація. Якими би не були під час її дії влади. А тому – це шок для населення.
2) Намагання подолати цей шок і повернути собі впевненість у завтрашньому дні призводить до пошуку об’єкта агресії. Бажаючі дізнатися, яким чином це відбувається – можуть почитати історії про «холерні» та «чумні» бунти.
3) Крім іншого, проблема епідемії помножується на проблему економічну та, як наслідок, соціальні. Повернення заробітчан уже відрубали масу валютних переводів, непрацюючі підприємства не виплачують зарплати своїм робітникам, а додаткові видатки на подолання епідемії у жодних статтях Бюджету на цей рік закладені не були. До чого призведе? Дивись на курс гривні.
4) Додаємо до цього явну проблему із відновленням територіальної цілісності України (у нас війна, якщо хтось забувся), а також масою інших соціально резонансних питань – від медичної реформи, на яку уже немає грошей, до опору з боку громад створенню ОТГ у тому форматі, на якому наполягає уряд.
5) Після першого шоку, пов’язаного з карантином, суспільство почне шукати винних (не у карантині, а у всіх перерахованих проблемах). І знайде його в особі влади. Яка, хоча і намагалася утримати ситуацію з коронавірусом під контролем, не дала відповіді на інші нагальні питання.
Тому перший висновок, який з цього слідує, полягає у тому, що у партії «Слуга народу» немає з чим виходити до виборців на місцевих виборах.
А програвати так просто жодна влада не звикла. Тому будуть спроби увімкнути адміністративний ресурс. Років 10 тому, можливо, це і спрацювало б. Але тепер цим просто немає кому займатися на місцевому рівні.
Тому ланцюг подій призведе до того, що навіть із залишків «зеленої» команди будуть випадати гравці, які могли б вплинути на ситуацію.
Проблема у тому, що підібрати цю владу немає кому. «Старі» політичні партії, на кшталт «Батьківщини» та «Європейської солідарності», уже досягли рівня електоральної «стелі». І більше за них не голосуватимуть. Спробує, звісно, влізти до влади біло-блакитна «ОПЗЖ», але не у випадку з чужою для екс-«регіоналів» Вінницькою областю.
А тому останнім резервом для стабілізації ситуації в області та встановлення контролю над новими місцевими радами буде політичний проєкт з «обласною пропискою». Умовні – «Вінничани».
Центр суспільно-політичного моніторингу “Вектор”
