Що очікує економіку Вінниччини в 2020 році?

Цей матеріал планувався не як інтерв'ю з одним фахівцем, а як збалансований та об'єктивний погляд економічних фахівців Вінниччини. Їх погляд, аналіз економічної ситуації в області та прогнози на 2020 рік та висвітлення точки зору колишніх і теперешніх керівників економічного блоку нашої області. Але, на жаль, директор профільного департаменту ОДА так і не знайшов часу проінформувати мешканців області про ключові проблеми та проекти на 2020 рік, майже місяць наша редакція чекала на коментарі від першого заступника голови ОДА.

Щодо коментарів на економічну тему від голови ОДА Владислава Скальського, єдине, на що у обласної адміністрації вистачило часу (сміливості) – це повідомити нашу редакцію, про те, що нас поставили в графік і повідомлять про час та дату інтерв'ю. Колись. Може.

А потім представники влади дивуються, що про їх численні здобутки ніхто не знає, бентежаться про низький рівень власної впізнаваності, болісно переживають комунікаційні провали та інформаційні фіаско. 


Буде економічна криза, як пророкують популярні блогери експерти, чи буде зростання економіки в Україні? Цікаве питання, але все ж економічна успішність країни складається з багатьох складових: успішного розвитку різних областей, з приваблення інвесторів, розвитку промисловості та ін. З чим та як, входить у 2020 рік Вінницька область і які економічні перспективи має, журналісти Вінниця Преспоінт розпитали експерта економіста, що стояв у джерел формування сучасних стратегій економічного розвитку області, колишнього першого заступника губернатора області, економіста Андрія Гижка.

Негативний чинник, доларизація економіки і чому вона негативно впливає на виробників

За словами експерта, негативний вплив зменшення курсу долару потягнув за собою зменшення цін на усе інше. Наприклад, Олійножировий комбінат, який має основною сировиною насіння соняшника, змушений був зменшувати закупівельну ціну для сільгоспвиробників. Адже ці всі речі взаємопов’язані. Тобто коливання призводять до зменшення взаєморозрахунків між суб’єктами підприємницької діяльності.

«Я говорив би про загальнодержавні тенденції. По перше, в нас відбулась повноцінна доларизація економіки, коли від коливання курсу сьогодні постраждають всі. Так, якщо говорити мовою простого споживача який скаже що курс був 27 гривень, сьогодні 24 гривні то начебто відбулось покращення. Але подивимось як це вплинуло на економіку підприємств. Ті підприємства які розташовані у Вінницькій області в основному переробні Олійножировий комбінат, цукрові заводи, молокозаводи, які 80, 70, 50 відсотків своєї продукції відправляли на експорт. А отримуючи валютну виручку, вони продавали ці долари у нас по міжбанківському курсу і за рахунок продажу валюти розраховувались з заробітною платою, сплачували податки, за електроенергію, за товари і таке інше. І коли в гривневій виручці почали наші підприємці отримувати менший дохід, тому що, продавши мільйон доларів вони вже отримали не два мільйони сімсот тисяч гривень, а два мільйони чотириста то вже чотириста тисяч різниця курсова. Це означає що підприємствам треба на чомусь економити», – пояснює економіст.

На його думку, різкі коливання негативно відображаються на економіці. Потрібно відв’язати Українську економіку від розрахунків в іноземній валюті. Зробити виключення для тих підприємств які працюють з експортом.

Як пов’язані – курс долару, державна підтримка і скорочення машинобудування

Наступним негативним чинником експерт називає, зменшення курсу долара по відношенню до української гривні.

«Наприклад, машинобудівні підприємства які випускали продукцію аналогічну до імпортної, коли раніше різниці в курсі були в межах 30 %, наприклад італійська ґрунтообробна техніка і італійська, румунська, німецька від української мали ціну на 30 відсотків вищу, для аграрія це була велика різниця, він купував зазвичай український товар. Окрім того на українські товари існувала державна підтримка, коли 25% відшкодовувала держава, це було дуже вигідно.  Сьогодні, коли різниця в ціні між українськім товаром і імпортованим в межах 10%, звичайно обирають імпорт, бо за існуючими стереотипами, це дещо вища якість. Тому ми бачимо скорочення машинобудування, коли підприємства орієнтовані на вітчизняного аграрія отримують менше замовлень», – пояснює експерт.

Як пов’язані розрахунки по митниці та фонд регіонального розвитку

Третім фактором який вплинув на економіку через коливання курсу, Андрій Гижко називає, зменшення розрахунків по митниці.

«Адже, знову ж таки зменшивши закупівельну ціну в долари, конвертація в гривню, відповідно кількість податків які сплачуються у нас по митниці зменшилась і це відчулось наприкінці 2019 року», – пояснює він.

За словами Андрія Гижка, фактично,  Уряд змушений був відмовитися від фінансування цілого ряду програм, проектів, фонду регіонального розвитку, добудови шкіл, садочків. Тому що у держбюджеті була дірка, бо митниця не довиконала свої показники по сплаті митного збору.

Скорочення на підприємствах та скорочення підприємств

«Що ми маємо в 2020 році. В державному бюджеті відсутня підтримка машинобудування сільськогосподарської техніки. Попередній Уряд виділяв 3,5 мільярди гривень на підтримку аграріїв, фермерів із них більше мільярда йшло як раз на компенсацію купівлі техніки українського виробництва. Адже аграрії при купівлі вітчизняної техніки отримували 25% відшкодування. Ці кошти йшли українським машинобудівникам, які знову ж таки закуповували метал, скло, резину, пластмасу і так далі. Зараз коли цієї дотації немає, а основна частина коштів іде на земельну реформу так звану, відповідно цілий ряд машинобудівних підприємств змушені скорочувати своє виробництво», – розповідає про своє бачення ситуації Андрій Гижко.

Як пояснює економіст, такі негативні фактори, на глобальному ринку України, негативно впливають на цілу низку підприємств.

«Я вже чув про наміри швейних підприємств закрити своє виробництво десь з березня місяця, тому що левова доля, десь дев’яносто відсотків замовлень у них було з за кордону. Якщо іноземний партнер розраховувався в валюті, умовно кажучи, десять євро за пошиття якогось одягу, це як було десять євро так і залишається десять євро, в результаті конвертації відповідно гривнева виручка зменшується і вже українській підприємець не може заплатити нормальну заробітню платню, не може заплатити податки. Ми маємо вже два підприємства які збираються закривати швейне виробництво в Вінницькій області», – каже колишній заступник губернатора.

За його словами, деякі підприємства втратили іноземних партнерів, а Вінниччина втрачає зовнішні ринки.

«Я вам озвучу приклад по олії, по цукру, по молоку. Коли в жовтні місяці, через таке різке коливання, закупівельної ціни, відмовились від українського сухого молока. Тому що, іноземні партнери звикли купувати по 4,5 долари, це міжнародна ціна, сьогодні коли  в гривневому еквіваленті ціна залишилась така сама в перерахунку на долари це вже буде п’ять доларів.  А іноземні партнери не готові платити п’ять доларів. Відповідно ми втрачаємо партнерів. Тому у мене є невтішний прогноз що стосується втрати зовнішніх ринків куди ми постачали. Ми дуже важко їх відвойовували після російського ембарго, коли ми фактично втратили російській ринок і вимушені були шукати заміну Молдова, Грузія це невеликі ринки. Коли ми виходили на ринки Європейського союзу це було велике щастя що виходимо на великі ринки, дуже великий потужний індійський ринок, китайській ринок. Це було за щастя вийти на ринок Індії. Сьогодні, через таке коливання гривні до іноземних валют, ми можемо втратити ці ринки. Окрім того немає державної підтримки», – підкреслює експерт.

Нестабільна робота банківської системи

Ще одним негативним економічним  чинником, Андрій Гижко вважає, нестабільну роботу банківської системи.

«Фактично швидких грошей не отримує зараз ніхто. Як що раніше десь десять років тому ми казали, що можна починати власний бізнес із тисячі доларів, то сьогодні такого бізнесу просто не існує. Плюс до того, термін окупності, будь якого, бізнесу вже розтягується на від чотирьох до семи років. А банківська система не готова кредитувати на такий довгий період. Плюс, відбувається збільшення кредитних ставок. Це означає, що лише бізнес «супер» ефективний, високорентабельний може собі дозволити такі кредити. Тому, кредити стають не доступні для середнього бізнесу та початківців», – пояснює він.

Зелені тарифи та Ладижинська ТЕЦ

За висновками економіста, ще один негативний фактор що вплине на економічний стан в області, з точки зору сплати податків, це робота одного підприємства – Ладижинської ТЕЦ. Яка як він стверджує майже зупинена.

«Фактично кожен відсоток сплати податків промислового виробництва у вінницькій області це зупинка Ладижинської ТЕЦ. Тому що її об’єми коливаються в межах мільярда гривень, випуску товарної продукції, електроенергії протягом року. Тому, якщо в попередні роки ми бачили роботу Ладижинської ТЕЦ чотири – п’ять енергоблоків то зараз вона перейшла в роботу одного енергоблоку, навіть бувають такі тижні коли він працює в тестовому режимі. Це говорить про величезне скорочення на підприємстві працівників, плюс зменшення сплати податків. І до теми енергетики, питання альтернативної енергетики, адже фактично в примусовому порядку зараз, існує законодавче поле про зменшення зеленого тарифу на 25 %. Хоча я знаю що вінницькі підприємства які працюють з альтернативною енергетикою працювали в робочій групі з Верховною Радою, доказували наскільки це серйозно для бізнесу, наскільки потрібно впроваджувати зелений тариф» – підкреслює Андрій Гижко.

 
Попередня публікаціяУ Вінниці на вулиці Петлюри демонтували одноповерховий будинок 1917 року побудови. ФОТО
Наступна публікаціяСпортсмени з Вінниці здобули срібло у командному заліку відкритої дитячої ліги федерації дзюдо

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Введіть текст коментаря!
Введіть своє ім'я