Сьогодні виповнюється 35 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Вибух на четвертому енергоблоці спричинив зростання радіаційного рівня в Україні до межі, в 30-40 разів більшої, ніж під час вибуху в Хіросімі в 1945 році.
В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На Білорусь припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення дуже постраждала також Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
Тому сьогодні говоримо про радіаційний фон та ситуацію у Вінницькій області на тепер з Віталіною Павлівною Пристопюк, лікарем з радіаційної гігієни лабораторії санітарно-гігієнічних та фізичних досліджень (напрямок радіологічних випробувань) ДУ «Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України».
«Можливо у когось виникне запитання, чи потрібні нині радіологічні дослідження, адже минуло вже 35 років, як сталася техногенна катастрофа. Правильна відповідь: потрібні. – переконує Віталіна Павлівна. – Окрім атомної станції існують інші джерела іонізуючих випромінювань, і в першу чергу це природне (космічне) випромінювання. На яке людина не може вплинути, але спостерігати ми його зобов’язані. Тому кожного дня, із року в рік, на контрольні точки в області виходить дозиметрист, і вимірює гамма-фон – потужність дози гамма-випромінювань за допомогою відповідних приладів», – розповідає Віталіна Пристопюк.
За її словами, якщо аналізувати вимірювання радіаційного фону, то згідно чинного законодавства України, він не нормується, ми орієнтуємся на багаторічні фонові рівні. Для Вінниччини вони відповідають від 12 до 22 мк Р/год. Згідно з законодавством України гамма/фон має певні норми у приміщеннях, що вводяться в експлуатацію – 30 мкР/год. У приміщеннях, що експлуатуються, – це 50 мкР/год. У дитячих, дошкільних, шкільних, медичних, лікувально-профілактичних закладах ця норма є меншою – 30 мкР/год.
«За результатами моніторингової роботи ми не спостерігаємо перевищення багаторічних фонових рівнів, тобто можемо зорієнтуватися, чи є у нас певні проблеми, чи це природній радіаційний фон», – пояснює лікарка з радіаційної гігієни.
Також, джерелом іонізуючого випромінювання є джерела техногенно підсилені: Україна, і Вінниччина в тому числі, знаходиться на українському кристалічному щиті, а це – граніти, які широко представлені на території області. Наша лабораторія проводить спекрометричні радіологічні випробування гранітів, каменів бутових, щебенів, піску, глини, відсіву, всіх природніх будівельних матеріалів. Норми радіаційної безпеки регламентують клас використання цих матеріалів.
«Ще одним суттєвим джерелом радіаційного забруднення, яке регулярно досліджується і нашою лабораторією, є радон. Існує відповідна постанова Кабміну про визначення рівнів радону в повітрі, будівлях і спорудах з тим, щоб уникнути хронічного опромінення саме радоном-222. Такі дослідження в області виконує виключно наша лабораторія. До речі, небагато областей виконують такі дослідження», – пояснює Віталіна Павлівна.
Після чорнобильської катастрофи Вінниччина була віднесена до 4 зони, тобто, до зони посиленого радіологічного контролю. Але минув час, (період напіврозпаду радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90, які в основному після аварії і формували радіаційну ситуацію на Вінниччині, в середньому складає 29-30 років). Тому зараз в продуктах харчування, воді, інших об’єктах (наша лабораторія досліджує і деревину, і паперово-картонну продукцію, і мінеральні добрива) не спостерігаємо перевищень допустимих рівнів, які визначені законодавством. Показники відповідають або класу використання, або не перевищують норму.
Щодо забрудненості території. 89 населених пунктів Вінниччини (це 8 районів та м. Ладижин) були віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю. Та вже наприкінці 2014-го ця зона була знята, і тепер Вінниччина не перебуває у цій зоні.
«Якщо говорити про сьогоднішню ситуацію щодо радіаційної забрудненості, – додає директор Вінницького обласного центру громадського здоров’я Олександр Мельник, – то потрібно відзначити, що Вінниччина відноситься до території, яка перебуває під можливим впливом викидів АЕС, які оточують територію Вінниччини: Чорнобильська, Хмельницька та Південноукраїнська АЕС. Залежно від напряму вітру, при аварійних викидах можливе підвищення радіаційного забруднення. Тому необхідним є визначення гамма-фону, чим власне і займається лабораторія санітарно-гігієнічних та фізичних досліджень».
Пригадаймо, з останніх – це пожежі на території Чорнобильської АЕС та зони відчуження. Продукти горіння потрапляють високо в атмосферу і за несприятливих умов (сильному вітрі) можуть створювати підвищення рівня забрудненості. На щастя, на Вінниччині все було в межах норми, повідомляють в ЦГЗ Вінниччини.
