52-річний Андрій понад десять років працював на залізниці, а нині охороняє державний рубіж України на Вінниччині. Після багаторічної роботи провідником чоловік обрав новий професійний шлях і долучився до лав Державної прикордонної служби України.
Про історію прикордонника розповіли у Могилів-Подільському прикордонному загоні.
Раніше життя Андрія було тісно пов’язане із залізницею. За понад десять років роботи він подолав тисячі кілометрів, побував у різних містах України та познайомився з багатьма людьми. Робота вимагала уважності, витримки та відповідальності за пасажирів.
Після початку повномасштабного вторгнення чоловік не залишився осторонь подій у країні. У цей період він долучався до перевезень військовослужбовців і військової техніки, допомагаючи забезпечувати потреби оборони.
У 2025 році Андрій вирішив пов’язати своє життя із захистом держави та підписав контракт із Державною прикордонною службою України.
Нині він служить в автомобільному пункті пропуску «Могилів-Подільський» на Вінниччині. Серед його щоденних завдань — робота з людьми, які перетинають державний рубіж.
Сам прикордонник зізнається, що найбільше цінує у своїй роботі можливість спілкуватися з людьми. Саме це об’єднує його колишню та нинішню професії.
«Колись я першим зустрічав пасажирів, які заходили до вагона, а сьогодні — подорожуючих на кордоні. Мені завжди подобалося працювати з людьми, і я радий, що це залишилося незмінним. Адже іноді достатньо щирої усмішки чи кількох добрих слів, щоб підняти людині настрій і зробити її дорогу трішки приємнішою», — розповідає Андрій.
Попри зміну професії, чоловік не забуває колишніх колег, із багатьма з яких підтримує дружні стосунки.
З нагоди Дня залізничника Андрій передає вітання всім працівникам галузі. Бажає їм миру, безпечних рейсів, витримки та щасливого повернення додому. Адже сьогодні праця залізничників, як і прикордонників, має особливе значення для країни.
