Вінничани стали одними з ключових ініціаторів та меценатів міжнародного духовно-мистецького проєкту «12 духовних святинь України», який 11 серпня презентували у Софії Київській за участі Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Автором проєкту став народний художник України, вінничанин Володимир Козюк, співорганізатором та меценатом ініціативи став вінничанин Микола Філонов і його родина, одним із головних меценатів став також вінничанин Володимир Іжевський та родина Іжевських.
Презентація відбулася в одному з головних символів української духовної та державної історії — Національному заповіднику «Софія Київська». Проєкт освятив Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Автором ініціативи став вінничанин, Народний художник України Володимир Козюк. Сюжети ікон він створював разом із художником Владиславом Задворським.
За задумом авторів, 12 образів мають вирушити з України до різних країн світу. Там передані ікони залишатимуться у храмах і духовних центрах та нагадуватимуть про Україну, її історію, віру та війну, яку вона продовжує переживати.
«Маємо що подарувати світові»
Митрополит Епіфаній наголосив, що подібні ініціативи допомагають Україні представляти свою духовну культуру за межами держави.
«Ми справді маємо що дарувати світові. Ми багаті, у нас є давня славна історія і дуже славні люди, які вміють творити — навіть в умовах цієї страшної війни», — сказав Предстоятель ПЦУ.
За його словами, особливість проєкту в тому, що ікони народжувалися саме під час повномасштабної війни.
«Ці ікони народжені в умовах цієї жорстокої війни, але вони несуть тепло, молитву та добро», — зазначив Епіфаній.
Він також подякував автору проєкту та всім, хто долучився до його реалізації.
Від Стамбула — до ідеї подарувати світові українську молитву
За словами Володимира Козюка, задум проєкту виник після поїздки до Стамбула. Художник побачив, який інтерес у світі викликає українське сакральне мистецтво, і почав шукати спосіб розповісти про Україну через ікону.
«Ми замислилися, як зробити так, щоб ця молитва була більшою і про Україну знали більше», — розповів художник.
Козюк зазначив, що зароблені кошти спрямовує на допомогу Збройним силам України та пораненим. За його словами, ідею проєкту підтримали меценати, зокрема Микола Філонов та Володимир Іжевський.
Перша ікона вже вирушила за океан — її передали українським громадам Австралії та Нової Зеландії, де за образ моляться.
До створення та підтримки проєкту також долучилися родини Ільчишиних та Умрихіних і Ростислав Тісток.
«Щодня дякую Богу за можливість творити. І насамперед дякую воїнам ЗСУ, які дають нам можливість жити і творити», — сказав Козюк під час презентації.
Ікона як інструмент культурної дипломатії
У Міністерстві культури України проєкт називають одним із способів говорити зі світом про Україну не лише мовою політики, а й через культуру та релігію.
Перший заступник міністра культури Іван Вербицький зазначив, що з плином часу увага міжнародної спільноти до війни може слабшати. Тому Україні необхідно продовжувати розповідати про те, що відбувається.
«Як спосіб культурної та релігійної дипломатії, ми мусимо розповідати правду світові про війну», — сказав Вербицький.
Водночас, за його словами, ікони мають стати своєрідним документом епохи.
«Через 100–200 років вони зберігатимуться в музеях як цінний доказ того, що проживає Україна сьогодні», — зазначив представник Міністерства культури.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський назвав проєкт продовженням традиції, у якій сакральне мистецтво ставало частиною історії народу.
На його думку, через століття ці образи можуть сприйматися вже не лише як мистецькі твори, а як свідчення одного з найскладніших періодів української історії.
«Ми не йдемо в Європу — ми повертаємося»
Символічним місцем для старту проєкту стала Софія Київська.
Генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська наголосила, що саме звідси Україна століттями була пов’язана з європейським культурним та духовним простором.
«Коли кажуть, що ми йдемо в Європу, я заперечую: ми повертаємося в Європу», — сказала Куковальська.
За її словами, сьогодні Україна змушена заново розповідати світові власну історію, яку протягом століть намагалися привласнити або стерти.
«Саме такими проєктами, українськими іконами та святими ми повертаємо в основу нашої державності наших героїв та історію», — зазначила вона.
Ікона як зв’язок із українцями за кордоном
Меценат і співорганізатор проєкту Микола Філонов бачить у ньому не лише спосіб культурної дипломатії, а й можливість підтримати зв’язок із мільйонами українців, які сьогодні живуть за межами країни.
На його думку, українська культура та сакральне мистецтво можуть стати одним із містків для збереження національної ідентичності.
Філонов також запропонував перетворити передачу ікон на тривалу міжнародну ініціативу — щомісяця обирати нову країну та передавати туди один із образів.
«Ця подія має багато важливих вимірів. Але головне для мене — усвідомлення того, що ця та подібні ініціативи вже будують духовні мости між Україною і нашими людьми у всьому світі. Переконаний, що, об’єднуючи зусилля Церкви і держави, громадянського суспільства та бізнесу, митців і медіа та всіх, хто вболіває за майбутнє України, ми здатні перетворити ці окремі духовні місточки на великий Шлях. Шлях, який веде до України. Шлях повернення додому», — наголосив Філонов.
Важливу роль у реалізації ініціативи відіграли також вінничанин Володимир Іжевський та родина Іжевських — одні з головних меценатів проєкту.
«Цей проєкт покаже, що є така нація — Україна. Ми є, ми живемо, ми боремось і ми будемо», — сказав Іжевський.
До ініціативи долучився і меценат Ігор Ільчишин. Він назвав її передусім духовною, а не комерційною історією.
«Усе — від самих ікон до місця та подачі — надзвичайно камерне, щире, просякнуте сенсами та духовністю», — зазначив він.
«Важливо, як Україна звучатиме після перемоги»
Підтримку проєкту висловив і голова БФ «МХП-Громаді» Володимир Забела.
За його словами, боротьба України триває не лише за території, а й за право зберегти власну ідентичність та визначати, як країну сприйматимуть у світі після завершення війни.
«Важливо, як саме Україна буде звучати після нашої перемоги», — наголосив Забела.
Він переконаний, що передані за кордон ікони допоможуть українцям, які перебувають далеко від батьківщини, зберігати зв’язок із нею.
Ікони пережили обстріл
Окремо під час презентації організатори розповіли про подію, яку сприйняли як символічний знак для проєкту.
5 серпня мікроавтобус, який перевозив ікони до Києва, потрапив під масований російський обстріл. За словами організаторів, автомобіль опинився в зоні вибухів та ударної хвилі, однак водій, транспорт і святі образи не постраждали.
Цей випадок учасники проєкту назвали Божим промислом.
Вінницька команда та хто ще стоїть за проєктом
Помітну роль у створенні та реалізації міжнародного проєкту відіграли вінничани. Автором «12 духовних святинь України» став народний художник України Володимир Козюк. Співорганізатором і меценатом проєкту виступив Микола Філонов, до підтримки ініціативи долучилася родина Філонових. Серед головних меценатів — Володимир Іжевський та родина Іжевських.
Над створенням ікон Володимир Козюк працював разом із художником Владиславом Задворським.
Кураторка проєкту — Оксана Старак-Повякель, керівник — протоієрей Віталій Даньчак.
Серед жертводавців та меценатів також — Ігор Ільчишин, Данило Умрихін, Ростислав Тісток. Партнерами ініціативи стали БФ «МХП-Громаді» та Дмитро Корзан.
Таким чином, 12 ікон мають вирушити з України у світ не просто як мистецькі твори. Організатори хочуть, щоб разом із ними до інших країн вирушила українська молитва — за мир, за справедливість і за перемогу України.
А початок цієї подорожі символічно дали у Софії Київській — місці, де понад тисячу років тому формувався духовний та культурний простір української держави.
