У вінницькому креативному просторі «ПІЧ» відбулася презентація нового концептуального проєкту відомого художника Олександра Никитюка під назвою «Неможливість присутності». Виставка досліджує болючу для українського культурного середовища тему — обмеження міжнародного обміну в часи війни.
Світлинами та сенсами події автор поділився на своїй сторінці у Facebook (автор фоторепортажу — Костянтин Родигін).
Мистецтво, перекреслене червоною лінією
В основу проєкту ліг особистий досвід Олександра Никитюка, який, попри офіційне запрошення представляти Україну на міжнародному фестивалі ленд-арту, не зміг туди потрапити. Через діючі обмеження на виїзд для чоловіків значна частина українських митців сьогодні позбавлена можливості особисто брати участь у світових виставках, резиденціях та фестивалях.
Проєкт «Неможливість присутності» не намагається компенсувати чи реконструювати втрачену подію. Натомість він художньо фіксує порожнечу між ідеєю та її втіленням.
Концепція експозиції:
Основою серії є реальні фотографії іноземної місцевості, де мали б з’явитися українські об’єкти ленд-арту.
На ці пейзажі накладено авторські ескізи потенційних робіт художника.
Кожен малюнок безкомпромісно перекреслено червоною лінією.
«Цей знак не означає відмову від ідеї — він фіксує момент її вимушеної зупинки. Червона лінія стає одночасно знаком заборони, кордону, адміністративного рішення та рани, яка проходить крізь мистецький жест», — пояснює Олександр Никитюк.
Культурна дипломатія в умовах ізоляції
Центральним образом проєкту став саме відсутній об’єкт, а глядачі в залі «ПІЧ» побачили простір неможливості. Нездійснене мистецтво перетворилося на документ епохи, коли Україна як ніколи гостро потребує голосу у світовому просторі для захисту своєї ідентичності, але самі творці залишаються невидимими для світу через закриті кордони.
Виставка стала потужним маніфестом та приводом для роздумів про те, як українська культура вимушено балансує між щирим міжнародним діалогом та суворими реаліями воєнного часу.
