Міністерство розвитку громад та територій України спільно з аналітичною платформою ЛУН презентувало перший масштабний рейтинг міст-обласних центрів за рівнем фізичної безбар’єрності. Дослідження базується на аналізі відкритих даних та офіційної звітності муніципалітетів, оцінюючи готовність інфраструктури для маломобільних груп населення.
За результатами комплексного оцінювання, Вінниця посіла почесне третє місце в Україні із загальним індексом 12,77, поступившись лише Львову (19,22) та Харкову (15,15). Про те, завдяки чому наше місто опинилося серед лідерів та які напрямки потребують подальшого розвитку.
Сильна сторона Вінниці — системні інвестиції
Рейтинг міст формувався на основі суми індексів за кількома ключовими критеріями: від архітектурної доступності будівель до наявності безбар’єрних маршрутів і залученості людей з інвалідністю до ухвалення рішень. Всі показники у методології мали однакову вагу.
Головним рушієм успіху Вінниці стали стабільні та системні капіталовкладення у створення доступного середовища протягом останніх років. У номінації «Фінансування безбар’єрності» (за період 2020–2025 років) Вінниця посіла 2-ге місце в Україні з високим індексом 3,56, випередивши навіть лідера загального заліку — місто Львів (2,74). Більше на ці потреби спрямував лише Харків.
Чому це важливо для громади?
Як зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, безбар’єрність сьогодні — це не просто вимога часу, а базовий стандарт якості життя:
«Йдеться про можливість кожної людини безперешкодно пересуватися містом, користуватися транспортом, отримувати базові послуги, бути повноцінною частиною суспільного життя. Наразі це питання стосується дуже широкого кола людей — ветеранів, людей старшого віку, батьків із дитьми, людей із тимчасовими травмами чи порушеннями мобільності. Тому сформований рейтинг міст — це більше, ніж їх порівняння між собою, він дає можливість краще зрозуміти поточний стан доступності у громаді та визначити пріоритети для подальших змін».
Загальноукраїнські тенденції: над чим варто працювати
Аналітики сформулювали кілька глобальних висновків за підсумками моніторингу:
Комплексний підхід перемагає: Найвищі бали отримали міста, які не просто будують поодинокі пандуси, а синхронно створюють цілісні безбар’єрні маршрути, оцифровують простір та активно фінансують програми.
Громадський транспорт — слабке місце: Навіть у містах-лідерах рівень доступності транспорту для маломобільних груп залишається недостатнім, оскільки оновлення рухомого складу вимагає значного часу та довгострокових бюджетних ресурсів.
Роль цифровізації: Важливим інструментом стає наповнення інтерактивної Мапи безбар’єрності (оцифрування об’єктів на 1000 населення), що допомагає громадам краще планувати ремонти.
Що далі?
Уже з 1 червня в Україні стартував новий етап щорічного моніторингу доступності. Цьогоріч критерії суттєво розширили: окрім комунальних та державних установ, оцінці ступеня безбар’єрності підлягатимуть об’єкти приватного сектору — багатоквартирні житлові будинки, готелі, ресторани, кафе, АЗС та інші заклади бізнесу, які надають послуги населенню у Вінниці.
