У Стрижавці на Вінниччині відзначили 100-річний ювілей Марії Бонюк. Своє сторіччя вона святкує у колі великої родини: п’ять онуків, вісім правнуків та піврічна праправнучка.
На долю Марії Станіславівни випало чимало випробувань: два Голодомори, рання смерть чоловіка через тяжке поранення на фронті у 1941 році. Незважаючи на труднощі, вона самотужки виховала дітей і присвятила 46 років медичній справі. Працювала медичною сестрою у Бердичеві, а потім у Ружинській районній лікарні, здобула численні грамоти та подяки, а головне — врятувала безліч життів.
Марія Бонюк народилася 28 листопада 1925 року в селі Теслів Житомирської області у великій сім’ї — п’ятеро братів і дві сестри. Переживши Голодомори та окупацію, вона мріяла допомагати людям і у 1945 році вступила до Бердичівського медичного училища, закінчила його через два роки. Там вона зустріла свого чоловіка — танкіста, пораненого на фронті, якого доглядала під час навчання.
Після війни родина знову пережила голод, і Марія Станіславівна ділилася їжею з братами та сестрами. Разом із чоловіком вони виховали двох дітей. Коли померла донька, пані Марія переїхала на Вінниччину, придбала будинок у Стрижавці та з того часу живе тут серед численної родини.
