Анжела та Віктор Навертюки мали спільну мрію відкрити власне кафе. На жаль, чоловікові не судилось побачити здійснення своєї мрії. Навертюк загинув 27 січня 2024 року, дружина відкрила кафе в пам’ять про нього.
Автор: Дар’я Берт
Анжела відзначає його тихий, але справедливий та відважний характер. Навіть позивний у Віктора Навертюка був «Тихий», саме тому кафе має назву «Тихий куточок».
Чоловік в минулому служив у Спецпідрозділі, а в місцевій військовій частині був командиром інженерно-саперного відділення. Віктор Навертюк завжди прораховував кожен бойовий вихід, дорожив військовими й намагався зберегти життя кожного. Хлопці поважали його, як хорошого й досвідченого командира.
На стінах у кафе висять прапори, на яких часто розписуються військові, вони також передають шеврони, гільзи, патрони та інші маленькі символи війни.
«Розпочинати свою справу не так важко, як здається, – розповідає Анжела Навертюк про своє кафе, – тяжко, коли немає підтримки, немає до кого звернутись. Я багато чого не знала спочатку, потрібно було багато чого дізнатись та навчитись. Багато чого доводиться робити власними руками. Без підтримки й допомоги не легко».
Настя Лодованюк працює в «Тихому куточку» з грудня 2024.
«Мені дуже подобається тутешня атмосфера, сюди часто приходять військові. Здебільшого, люди приходять увечері, замовляють каву», – ділиться дівчина.
В кафе зайшла одна з його відвідувачок Оксана, жінка замовила столик до Дня Народження сина.
«Я приходжу сюди вже втретє, – розповідає вона, – я часто заходжу до кафе з дітьми, аби вони відпочили. Не чула жодного негативного коментаря в сторону цього закладу, тут дуже приємна, затишна атмосфера».
Анжела Навертюк планує розширювати кафе й в майбутньому створити власну мережу.
