У Вінниці відбувся концерт-реконструкція “Прилетіла ластівочка” – відтворення легендарного концерту Українського Національного Хору під керівництвом Олександра Кошиця, що відбувся 5 жовтня 1922 року в Карнеґі-холі у Нью-Йорку, під час якого вперше прозвучала “Щедрик” Миколи Леонтовича в США.

Про те як відбувався концерт написала Оксана Дмитрук, журналіст регіональної редакції Depo.Вінниця

У вечірній час в неділю, 24 березня, Вінницький академічний музично-драматичний театр імені Миколи Садовського став ареною для події, що перенесла глядачів у минуле: грандіозний концерт-реконструкція “Прилетіла ластівочка” – відтворення легендарного першого концерту Українського Національного Хору під керівництвом Олександра Кошиця 5 жовтня 1922 року у Карнеґі-холі у Нью-Йорку, де звучала “Щедрик” Миколи Леонтовича вперше в США. Кореспонденти Depo.Вінниця присутні на цій видатній події та діляться враженнями від того, що відчули і побачили в “Карнеґі-холі” Вінниці.

Авторкою ідеї та концепції проєкту є сценаристка фільму “Щедрик проти “русского міра””, засновниця Інституту Леонтовича Тіна Пересунько. Ця ідея була реалізована за сприяння Інституту Леонтовича, команди міжнародних фестивалів Operafest Tulchyn і Vinnytsia Jazzfest, а також концертної агенції Open Music Project, з участю Академічної хорової капели Українського радіо під керівництвом диригентки Юлії Ткач.

Концерт-реконструкція був присвячений до 100-річчя південноамериканської прем’єри “Щедрика”. Вибір дати події, 24 березня, також був символічним, оскільки вона не була обрана випадково. Саме 24 березня 1919 року (105 років тому) музиканти Української Республіканської Капели розпочали свою світову турне з Кам’янця-Подільського, що стало найяскравішим прикладом культурної дипломатії у світі.

Фото: Сергій Бахмутов

Після тріумфу в Нью-Йорку хор Олександра Кошиця виступив в 1923-1924 роках на сотнях концертів у Мексиці, Аргентині, Уругваї, Бразилії та на Кубі.

Українська радіокапела виконала 12 пісень з американського репертуару гастролей Українського Національного Хору, яким “музична сотня УНР” мріяла “на вольній землі Вашингтона виспівати Волю Україні”. Це були всі пісні першого відділу концерту, що став частиною історичного моменту, коли “Щедрик” Миколи Леонтовича пролунав у Карнеґі-холі. Крім того, вінничани слухали колискову Василя Барвінського “Ой, ходить сон” в обробці Олександра Кошиця, що зачарувала американську публіку.

У програмі були представлені старовинні українські канти, воєнні колядки, щедрівки, веснянки, коломийки та народні пісні у виконанні видатних композиторів. Оскільки Олександр Кошиць цікавився музичною культурою різних народів, хор виконав американські та мексиканські народні пісні в аранжуванні свого диригента під час концерту-реконструкції.

Програма концерту-реконструкції, яка відбулася у Вінниці, відрізнялася від тієї, що була сто років тому, не лише скороченим варіантом, але й іншими змінами. Наприклад, під час того турне була виключена пісня, яка стала символом України. Але перші рядки цієї пісні були не “Ще не вмерли України ні слава, ні воля…”, а “Вже воскресла Україна і слава, і воля…”, і саме в такому вигляді її виконували у Вінниці. Після неї звучала “Червона калина”. Не варто зазначати, що ці дві пісні отримали стоячі оплески від глядачів, і їхні долоні, ймовірно, дуже боліли від цього.

Важливо зазначити, що саму концерт-реконструкцію організувала Тіна Пересунько разом із відомим вінницьким тележурналістом Олексієм Літвіновим, який служив капітаном у ЗСУ і захищав Україну зі зброєю в руках. Крім того, під час виходу з театру глядачі брали участь у зборі коштів на підтримку ЗСУ.

Звернемося тепер до самого унікального заходу. У фоє театру була влаштована історична виставка під назвою “Прийшли, заспівали, перемогли”, яка присвячена історії світового успіху “Щедрика”. Експозицію створили Тіна Пересунько та Інститут Леонтовича за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Тут була представлена рідкісна інформація, а також історичний грамофонний диск, біля якого вінничани радісно позували для фото.

Необхідно додати, що концерт-реконструкція “Прилетіла ластівочка” у Вінниці стала початком міжнародного проєкту “Я співаю, отже, я існую”.

“Це відзначає початок міжнародного проєкту, який має тривати до 2027 року,” повідомила засновниця агенції Open Music Project та продюсерка міжнародних фестивалів Operafest Tulchyn та Vinnytsia Jazzfest, заслужена артистка України Ірина Френкель. “Вінниця обрана як місце старту проєкту не випадково, оскільки саме на Вінниччині народився автор “Щедрика”, великий Микола Леонтович. Дата концерту-реконструкції також має велике значення. 24 березня 1919 року капела Кошиця розпочала своє світове турне, щоб представити світу волю та незалежність українського народу: “Я співаю, отже, я існую”. Голос кожного повинен об’єднатися у великий хор України, щоб говорити зі світом на рівних.”

Але це ще не все. Перед концертом відбулася авторська лекція Тіни Пересунько “Щедрик проти “русского міра””, під час якої дослідниця представила рідкісну платівку 1922 року, на якій записане виконання “Щедрика”.

“В Україні зараз існують всього дві такі платівки: одна у моїй приватній колекції та інша у мого колеги Анатолія Паладійчука з Кам’янця-Подільського,” підкреслює дослідниця.

Перед початком концерту платівку не просто показали — з неї лунав “Щедрик”. Власник унікального музею-кавʼярні “Панъ Заваркінъ та синъ” Олександр Абрамчук надав для цього старовинний грамофон.

Шедевр Миколи Леонтовича був записаний Українським національним хором під орудою Олександра Кошиця в студії нью-йоркської рекордингової компанії Brunswick за тиждень до історичної прем’єри українців у Карнегі-хол.

“Саме в такий спосіб українська пісня розпочала своє турне не лише концертними залами Америки, але й увійшла до світового репертуару звукозаписів, лишаючи нам сьогодні можливість почути оригінальний спів Українського хору з Нью-Йорку у 1922 році”, — звертає увагу Тіна Пересунько.

У 1936 році американський диригент українського походження Пітер Вільговський написав до “Щедрика” англійський текст, назвавши пісню Carol of the Bells (“Колядка дзвонів”).

Тіна Пересунько розповідала під час лекції про намагання росіян привласнити шедевр Миколи Леонтовича у Нью-Йорку, про боротьбу “русского міра” за душу Пітера Вільговського, про надзвичайні історичні факти про “Щедрик” і хор Олександра Кошиця.

102 роки тому голова Директорії УНР Симон Петлюра у своєму листі до диригента Олександра Кошиця писав про головне:

“Не забувайте, маестро, під час Ваших концертних виправ про українські справи, про нашу національну честь і про обов’язки “собачі” до нашої справи. Коли Вас будуть інтерв’ювати – непомітно говоріть: “українська музика – пісня “незалежна” – “своя” – “непохожа” – “своєрідна” – є частиною незалежної України”. Не забувайте про нашу армію, коли можна організовуйте збори для неї, розголошуйте славу про неї, про її лицарські вчинки. Ну, і хай Вам та капелянам Бог України помагає. 21 березня 1922 р.б. Петлюра”.

“Виспівати волю України”. Ці слова і паралелі з подіями 100-річної давнини ще раз доводять, українська культура, українське народне мистецтво, зокрема українська пісня, – це голос, завдяки якому Україну мають чути і в світі, і в самій Україні. Життя показало, що це справді важливо. І підкреслимо, що велика кількість слів “Україна” і “українське” в цьому тексті – не тавтологія. Це потреба і авторів проєкту, і авторів цієї публікації. Тому що все має бути Україна!

На завершення заходу голова Вінницького міського осередку ГО “Ми – Вінничани” Сергій Кудлаєнко вручив Тіні Пересунько сертифікат для отримання одноразової стипендії у розмірі 20 тисяч гривень.

«Сьогодні відбулась історична подія. Вона ще раз довела, що ми – сильна нація, що ми – справжні патріоти. У цій залі знаходяться багато хлопців з військового шпиталю та лікарів, яких ми запросили, щоб вони відчули цю атмосферу. І найголовніше – подякувати їм, адже саме завдяки вам ми маємо можливість продовжувати робити добрі справи», – зазначив Сергій Кудлаєнко. 

Як зазначила Тіна Пересунько, це перша стипендія, яку вона отримала в Україні.

Відео:  Сергій Бахмутов

Попередня публікаціяМолодь Вінниці вивчає процеси розподілу бюджетних коштів
Наступна публікаціяНові умови компенсацій для роботодавців на Вінниччині: Що змінилося у 2024 році?