Журналісти видання «Vinnytsia Press Point» виявили, що порушників, які спалюють сухі залишки рослин у Вінниці майже не знайшли, а також дізнались, як отримати користь від такого сміття та приготували цікаве відео про це…
Пізня осінь традиційно щедра на сухе листя й інші залишки рослин, що нагромаджуються у міських дворах та приватних обійстях. «Утилізація» за допомогою вогню цих відходів обертається підвищеною небезпекою для екології й людського здоров’я. Наразі спалення сухих залишків рослин заборонено законом.
Днями в Вінницькій міській раді повідомили про те, що в місті працюють мобільні бригади з протидії спалюванню сухої рослинності. До складу цих груп входять інспектори Муніципальної варти, працівники поліції та Асоціації органів самоорганізації населення.
Ні вогню, ні диму?
Журналіст видання «Vinnytsia Press Point» звернулося з запитаннями до начальника КП «Муніципальна варта» Віталія Чигура. Спитав, наскільки відповідальне ставлення вінничани до правильного поводження з цим різновидом відходів. І чи багато зафіксовано цього сезону порушень адміністративного законодавства?
«Якщо порівнювати з минулим роком, то ситуація зі спаленням сухого листя й інших схожих відходів суттєво покращується, – розповідає пан Чигур. – Тоді інспекторами Муніципальної варти було складено понад 30 протоколів про адміністративне правопорушення. Під час нинішніх рейдів таких негативних фіксацій було лише вісім. Назагал же з початку року склали вдвічі менше протоколів, аніж протягом 2021-го».
З одного боку, посадовець пояснює цей позитивний тренд посиленням інформаційно-роз’яснювального впливу з боку держави, місцевої влади й медіа. Отже, вінничани краще усвідомлюють екологічну небезпеку від спалювання сухостою. З іншого боку — правовим режимом воєнного стану, що передбачає більш суворий публічний контроль за дотриманням в тому числі й екологічного законодавства.
Показово, що Муніципальна варта під час рейдів не зафіксувала спалення сухих рослинних відходів і з боку бізнес-структур. Хоча, як зазначає начальник комунального підприємства, ще рік тому схожі негативні кейси інспектори виявляли.
На запитання щодо того, чи не спостерігається тривале накопичення сухого листя на прибудинкових територіях та в приватних дворах (що може спонукати мешканців до незаконного спалення цього, на перший погляд, непотребу), пан Чигур відповів:
«Таких випадків ми практично не виявляли. Листя переважно укладають в мішки, і все це, згідно з затвердженими муніципальними графіками, вивозиться комунальним підприємством з транспортування відходів «Ековін».
Водночас посадовець констатує, що муніципальна влада постійно закликає вінничан компостувати відходи. А затим – використовувати перероблену сировину як добрива для городини на дачах, в приватному житловому секторі.
«Так, як це роблять, зокрема, в країнах Євросоюзу. Це буде менш затратно і для міського бюджету», – каже пан Чигур.
Журналіст «Vinnytsia Press Point» попросив підтвердити, чи спростувати те, що здебільшого весь масив рослинних відходів вивозиться комунальними службами на сміттєві полігони.
«Наразі це так. Та на сміттєзвалищах сухе листя не спалюють, натомість ці відходи складують, щоб унаслідок природних процесів отримати ті ж таки органічні добрива», – підбив підсумок начальник вінницької Муніципальної варти.
Токсичні рештки, чи цінний ресурс?
Небезпеку для екології й людського здоров’я від спалювання рослинних відходів важко переоцінити, адже це призводить до значного забруднення повітря – в опалому листі й сухій траві містяться практично вся таблиця Менделєєва, розповідає президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» Олег Тітамир.
«Так, з однієї тонни листя виділяється 9 кілограмів мікрочастинок пилу. Також викидаються в атмосферу сполуки бензопірену, а одна тонна листя що тліє виділяє 30 кг оксиду вуглецю, більш відомого як чадний газ. В опалому листі – високий вміст важких металів та інших токсичних сполук (свинцю, ртуті, ангідриду, сажі тощо). Зайве казати про шкоду для людського здоров’я від вдихання такого ядучого повітря – це може спричинити онкологічні, серцево-судинні, алергічні та інші хвороби, не кажучи вже про підвищену пожежну небезпеку», – наголошує в коментарі «Вінниця Presspoint» експерт.
З залишків рослин виготовляють добриво та мульчу
Водночас пан Тітамир підкреслює: тоді, як в Україні опале листя, суху траву, солому та інші рослинні відходи спалюють, або переважно вивозять на сміттєзвалища, в розвинутих країнах – в США, ЄС, Великобританії Ізраїлі та ін. – цю сировину визнають цінним ресурсом.
Наприклад, у Європейському Союзі листя дерев і кущів, суху траву, гілки й іншу рослинну біомасу, зібрану після санітарного прибирання парків і вулиць, або в домогосподарствах компостують, отримуючи високоякісне органічне добриво, т. зв. мульчу. ЇЇ використовують при озелененні міст, ландшафтному дизайні, на присадибних ділянках.
«В усіх країнах ЄС, в США, Ізраїлі опале листя й суха трава використовується для виробництва біогазу як відновлювального джерела енергії. Так, промислове перероблення біомаси рослин для отримання екологічно чистої енергії здійснюється на спеціальних заводах, де працюють кілька біоустановок. В процесі бродіння виділяється біогазова суміш, яка містить від 50% до 70% метану. Вона надходить в накопичувачі – газгольдери, звідки потім подається в опалювальні котли ТЕЦ. Після збагачення до 95-97 % метану, отриманий газ використовують в когенераційних установках, подають в загальну газотранспортну мережу, а також – продають на газових заправках для автомобілів», – ділиться експерт.
Втім, для того, щоб сухе листя й інші рослинні рештки не спалювалися, або не запруджували сміттєві полігони, натомість здійснювався б повний цикл їх трансформації в цінну сировину, необхідно щонайменше в рамковому законі щодо управління відходами визначити рослинне «сміття» як окремий клас, що потребує особливих стандартів поводження та перероблення, застосування найкращих доступних технологій, врешті-решт, – повного «мотиваційного пакета» для залучення інвестицій в такі підприємства, резюмує Олег Тітамир.
Автор: Андрій КОВАЛЕНКО
Як можна зробити компост з опалого листя дивіться у відео:
