У Вінниці посмертно нагородили 5 нацгвардійців. Замість них ордени «За мужність» III ступеня отримували батьки, дружини та діти. Державні нагороди вручали голова вінницької військової адміністрації Сергій Борзов та начальник Західного територіального управління Нацгвардії України полковник Олександр Буравков.
«Вічна слава Героям, які виборювали нашу незалежність та віддали своє життя за Україну. Велика честь ушанувати наших гвардійців, які є в нашій історії та завжди залишаться в нашій пам’яті Перемога обов’язково за нами! », – зазначив полковник Олександр Буравков.
Туга та біль в очах рідних. Сліз не стримує і Вікторія Телепенко. Ця війна відібрала у жінки найдорожче – чоловіка. ЇЇ серце знало, що коханий Василь був у великій небезпеці. Приховуючи свої переживання, пані Вікторія намагалася підтримати чоловіка у телефонних розмовах. Для неї Василь завжди був героєм. Тому гордо та міцно тримає у руках орден. Жінка каже, це пам’ять про батька маленькому Матвійчику. Сина нацгвардієць бачив лиш один раз, коли забирав щасливу родину з пологового.
«Наш любий хлопчик народився, а Василь майже не тримав його в руках. Чекали його з війни, щоб похрестити малюка, але чоловік так і не повернуся. Він завжди поспішав, завжди хотів, щоб усім було добре. У нього дуже багато було товаришів. Він був найкращий у мене. Безмежно його любила і буду любити усе життя», – розповідає дружина загиблого нацгвардійця Вікторія Телепенко.
Усі п’ятеро гвардійців досвідченні кадрові військові. Вони пройшли не один запеклий бій, були навіть поранені. Але жага воювати за свободу та незалежність рідної України – їх не зупиняла. У перші дні великомасштабного наступу рашистів знову ринулися у бій. Цього разу останній. Їхній подвиг назавжди залишиться у серцях українців.
