Головна Новини

Казначейство затримує виплати громадам: чим це загрожує Вінниччині

Значний дефіцит державного бюджету, затримки міжнародної фінансової допомоги та невиконання Україною зобов’язань перед Європейським Союзом призвели до серйозних проблем із проведенням бюджетних платежів. Через нестачу коштів на єдиному казначейському рахунку громади не можуть своєчасно розраховуватися за виконані роботи, ремонти та інші послуги, навіть якщо їхні місцеві бюджети перевиконують заплановані показники.

Про це повідомляє видання «33 канал» із посиланням на доктора економічних наук, колишнього голову Вінницької обласної державної адміністрації та лідера громадської організації «Ми – Вінничани» Валерія Коровія.

Чому затримують платежі громад

За словами Валерія Коровія, проблему некоректно називати блокуванням коштів окремих територіальних громад. Основна причина полягає в нестачі ліквідності на єдиному казначейському рахунку, через який проходять платежі державного та місцевих бюджетів.

Економіст пояснив, що заплановані надходження міжнародної допомоги виявилися значно меншими за потреби держави. Водночас видатки, передбачені бюджетом, не були повністю забезпечені реальними фінансовими ресурсами.

За оцінкою Коровія, додатковими чинниками стали скорочення фінансової підтримки з боку США та невиконання Україною частини зобов’язань перед європейськими партнерами, зокрема щодо законодавчих змін у сфері судочинства, правової системи та боротьби з корупцією.

У результаті виник касовий розрив: заявок на фінансування значно більше, ніж коштів, доступних для здійснення платежів.

Громади не можуть розрахуватися за виконані роботи

Вінницька область, за словами Коровія, демонструє перевиконання місцевих бюджетів на 20%. Однак це не гарантує своєчасного фінансування запланованих видатків, оскільки кошти проходять через спільний казначейський рахунок.

Уряд визначив першочергові напрями фінансування, серед яких соціальні виплати та оборона. Натомість платежі за частиною інших зобов’язань можуть затримуватися. Йдеться, зокрема, про закупівлю пального, ремонтні роботи, розрахунки з підрядниками та фінансування комунального транспорту.

Економіст також зазначив, що підрядники, які не отримали оплату за виконані роботи, можуть звертатися до суду. Проте навіть судові рішення, за його словами, виконуватимуться залежно від наявності коштів.

Коровій заперечив припущення, що затримки платежів використовують як інструмент політичного тиску на окремих міських голів. На його думку, проблема стосується громад загалом, а її причиною є загальний дефіцит коштів у бюджетній системі.

Чим загрожує бюджетний дефіцит

За словами експерта, тривалі затримки бюджетних платежів можуть спричинити кризу неплатежів у приватному секторі. Компанії, які не отримуватимуть оплату за товари, роботи та послуги, ризикують зіткнутися з нестачею обігових коштів, затримками зарплат і скороченням ділової активності.

Водночас Коровій наголосив, що пенсії, субсидії та інші захищені соціальні видатки мають фінансуватися першочергово. Найбільші ризики, за його оцінкою, стосуються приватних підрядників і підприємств, які очікують розрахунків із бюджетних коштів.

Економіст вважає, що ухвалений державний бюджет був розбалансованим, а його фінансування не було належним чином забезпечене. Він також звернув увагу на відсутність відкритого обговорення реального стану бюджетної системи з бізнесом, органами місцевого самоврядування та суспільством.

Чи відновлять фінансування

Валерій Коровій припускає, що до кінця року ситуація може частково пом’якшитися завдяки додатковій міжнародній допомозі. Однак, на його думку, це не усуне всіх наслідків бюджетного дефіциту.

Серед можливих сценаріїв експерт назвав як поглиблення кризи неплатежів, так і отримання додаткового фінансування від європейських партнерів. Водночас більш реалістичним він вважає варіант часткового поліпшення ситуації, за якого заборгованість за виконані роботи та надані послуги продовжить накопичуватися і перейде на 2027 рік.

Коровій наголосив, що для виходу з бюджетної кризи необхідні прагматичні рішення, виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами та відкритий суспільний діалог.