З нагоди Міжнародного дня білої тростини — символу незалежності та незламності людей із порушеннями зору — представники вінницького осередку УТОС організували низку заходів на різних локаціях міста. Головна мета подій — привернути увагу суспільства до щоденного життя незрячих, їхніх потреб, а також навчити правильної та етичної взаємодії.
Знайомство з досвідом та правила комунікації
Цикл заходів охопив кілька навчальних закладів та установ. Зокрема, у Вінницькій обласній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського зустріч провів її незрячий працівник Леонід Кучерук. А у Вінницькому державному педагогічному університеті та ліцеї № 8 молодь спілкувалася з амбасадорами безбар’єрності: Анатолієм Чумаком (разом із собакою-поводирем Боєм) та ветераном російсько-української війни Артемом Бондарєвим, який втратив зір після поранення.
Гості наголосили на базових правилах етикету:
перш ніж допомагати незрячій людині, обов’язково запитайте, чи потрібна підтримка і куди саме вона прямує;
категорично заборонено без попередження брати людину за руку чи різко змінювати її маршрут.
Артем Бондарєв також поділився власним досвідом того, як після реабілітації вчився заново самостійно пересуватися містом.
Практичний досвід та сучасні технології
У Вінницькому центрі реабілітації «Гармонія» голова міського осередку УТОС Віктор Зелінський нагадав історію започаткування цього дня Міжнародною федерацією сліпих у 1970 році.
Під час зустрічі учасники змогли на власному досвіді відчути, як орієнтуватися у просторі: охочим одягали на очі спеціальні маски, давали білу тростину, і вони намагалися пройти кімнатою, долаючи перешкоди. Крім того, членкиня товариства Олександра Васюта навчала присутніх основ шрифту Брайля та розповіла про новітні можливості для незрячих у смартфонах — спеціальні цифрові програми для побутової орієнтації та використання штучного інтелекту.
Спорт, творчість та ШІ як інструменти реабілітації
У Вінницькому національному медичному університеті відбулася зустріч студентів і викладачів із членами УТОС та творчим колективом — тріо «Оксамит».
Під час засідання обговорювалися методи адаптації:
Валерій Гаврилюк розповів про роль спорту як потужного засобу інтеграції та реабілітації.
Керівниця творчої групи підприємства незрячих Наталя Слюсарчук презентувала можливості художньої самодіяльності та продемонструвала на практиці, як штучний інтелект допомагає в побуті (наприклад, як камера смартфона може за лічені секунди прочитати інструкцію до ліків).
На завершення заходу тріо «Оксамит» подарувало слухачам свої пісні. Подібні ініціативи вкотре доводять, що бар’єри існують лише в стереотипах, а головне для людей із порушеннями зору — це рівні можливості та розуміння з боку суспільства.
