У Вінниці відбулася закрита прем’єра документального фільму «безІМЕННІ. Боротьба за ім’я». Це стрічка про роботу, яку майже не бачить суспільство, але за якою стоять сотні людських історій, біль родин і найважливіше для тих, хто чекає, — можливість дізнатися правду.

Йдеться про складний процес репатріації та ідентифікації тіл полеглих українських воїнів. Щодня слідчі, криміналісти, судово-медичні експерти та інші фахівці працюють над тим, щоб встановити особу загиблого і повернути йому найважливіше — його ім’я.

Авторкою ідеї фільму стала речниця ГУНП у Вінницькій області Заріна Маєвська. За її словами, задум виник після перегляду стрічки «2000 метрів до Андріївки». Відтак вирішили показати те, що зазвичай залишається за кадром, — щоденну роботу людей, які мають справу з наслідками війни та допомагають родинам пройти через найважчий момент очікування.

У фільмі заступниця начальника відділу розслідування злочинів проти життя і здоров’я слідчого управління ГУНП у Вінницькій області Ольга Мазур розповідає, як відбувається ідентифікація. Фахівці проводять детальний огляд тіл, молекулярно-генетичні та судово-медичні експертизи. Та, за її словами, найважче — не сам процес досліджень, а момент, коли потрібно зателефонувати рідним і повідомити: загибель їхньої близької людини підтверджена.

Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи щотижня ідентифікує в середньому близько десяти людей. Експерти працюють із тілами, які доставляють безпосередньо з поля бою, а також із військовослужбовцями, які померли від тяжких поранень у медичних закладах.
За кожним таким дослідженням — окрема історія і родина, яка могла місяцями чекати бодай на одну звістку.

Однією з таких історій у фільмі стала історія родини розвідника-санітара 71-ї окремої єгерської бригади Романа Конограя з Кропивницького. Воїн зник безвісти у листопаді 2024 року поблизу села Трудове на Донеччині. Його рідні чекали пів року. Лише після проведення необхідних експертиз і дослідження ДНК загибель Романа офіційно підтвердили.
Для родини це стало болісною правдою, але водночас — відповіддю, якої вони чекали.
Правоохоронці наголошують: репатріація та ідентифікація — це тривалий і надзвичайно ретельний процес, де важлива кожна деталь. Водночас співпраця слідчих із родинами зниклих безвісти може допомогти швидше встановити особу загиблого.
«безІМЕННІ. Боротьба за ім’я» — це фільм не лише про експертизи, документи та складну роботу фахівців. Передусім — про людей, яких війна позбавила можливості повернутися додому живими, і про тих, хто продовжує шукати їх, чекати та боротися за те, щоб кожен Герой був названий своїм ім’ям.







