Економічний ефект від діяльності Бюро економічної безпеки України за перше півріччя 2026 року перевищив 19,5 мільярда гривень. Зокрема, понад 13,8 млрд грн становить прямий ефект від детінізації ринку.
Про це повідомив директор БЕБ Олександр Цивінський, передає Економічна правда.
Три ключові складові результату
За словами очільника відомства, загальний економічний результат у 19,509 млрд грн досягнуто в умовах системної трансформації органу та складається з трьох основних напрямів:
Детінізація ринків (13,816 млрд грн): це підтверджена даними Податкової та Митної служб оцінка аналітиків БЕБ. Легалізація активніше відбувається на ринках пального, електроніки та імпорту рослин.
Запобігання втратам бюджету (3,903 млрд грн): збитків удалося уникнути завдяки аналітичній та детективній роботі Бюро.
Пряме повернення коштів (1,790 млрд грн): сума, яку вже відшкодовано державі за цей період.
Олександр Цивінський наголосив, що ефективність БЕБ має вимірюватися реальним впливом на економіку та припиненням функціонування сірих схем, а не лише кількістю відкритих проваджень.
Кадрові виклики та кадровий відбір
Очільник Бюро також зазначив, що наразі інституція укомплектована лише на 26% від передбаченої законом граничної чисельності. Попри високе навантаження, орган не планує поспішати із заповненням вакансій, роблячи ставку на виважену атестацію та відкриті конкурси.
Нагадаємо, як раніше повідомляла «Економічна правда», за оцінками БЕБ, обов’язкове зазначення IMEI-кодів мобільних телефонів у митних деклараціях під час імпорту дозволить додатково залучати до держбюджету близько 5 мільярдів гривень щороку.
