Нічні труднощі із засинанням, часті пробудження чи ранній підйом — це не просто дискомфорт. За словами фахівців, хронічні розлади сну можуть мати серйозний вплив на загальний стан здоров’я та якість життя. Попри поширеність цієї проблеми, про неї часто не говорять — ні пацієнти, ні навіть лікарі.
Центр громадського здоров’я разом із Юрієм Фломіним — лікарем-неврологом, доктором медичних наук, Заслуженим лікарем України та експертом ВООЗ — пояснюють, чому безсоння небезпечне та як його вчасно розпізнати.
Проблеми зі сном — поширені, але недооцінені
За словами Юрія Фломіна, від 25% до 50% дорослих українців періодично стикаються зі збоями сну. Частіше це жінки. Для значної частини людей такі розлади стають хронічними та можуть тривати роками.
«Проблеми зі сном — це той самий “слон у кімнаті”, — зазначає експерт. — Вони дуже поширені, але рідко стають темою розмови між лікарем і пацієнтом».
Чим небезпечне хронічне безсоння
Систематична нестача сну або його низька якість збільшують ризики:
серцево-судинних захворювань;
емоційних розладів, включно з депресією;
ожиріння та порушень метаболізму;
онкологічних хвороб.
У людей із хронічним болем недосип посилює больові відчуття. А сон менше шести годин протягом тривалого часу може скорочувати тривалість життя.
Глімфатична система: чому мозок потребує якісного відпочинку
Під час глибокого сну в мозку активується глімфатична система — природний механізм очищення від токсичних продуктів обміну.
Порушення її роботи, що виникають через хронічне безсоння, малорухливість або вплив токсичних речовин, підвищують ризик нейродегенеративних змін, включно з деменцією.
Основні типи безсоння
Інсомнія може проявлятися у трьох формах:
Труднощі із засинанням — людина не може заснути 30 хвилин і довше.
Нічні пробудження — кілька епізодів без видимої причини з труднощами повторного засинання.
Раннє пробудження — підйом значно раніше запланованого часу.
Перші два типи частіше пов’язані з тривожними станами, а третій — із депресією.
Хронічним безсонням вважається стан, коли проблеми зі сном виникають не менше трьох ночей на тиждень упродовж трьох місяців і впливають на самопочуття вдень.
Як діагностують розлади сну
Для початкової оцінки можуть застосовувати Індекс тяжкості інсомнії — короткий тест, що визначає рівень вираженості порушень.
Золотим стандартом є полісомнографія — дослідження, яке проводять у спеціальній лабораторії та під час якого вимірюють:
електричну активність мозку;
серцевий ритм;
дихання;
артеріальний тиск;
насичення крові киснем.
У більшості випадків першим кроком до покращення стану є корекція гігієни сну та консультація сімейного лікаря.
Коли звертатися по допомогу
Якщо труднощі зі сном заважають жити, супроводжуються втомою, дратівливістю чи зниженням працездатності — варто обов’язково звернутися до свого сімейного лікаря. За потреби він скерує до невролога чи психіатра.
Сон — основа здоров’я. Ігнорування його порушень може мати серйозні наслідки.
