У Вінницькому міському суді триває резонансний процес над 24-річним колишнім педагогом Олексієм Пономарьовим, якого звинувачують у жорстокому вбивстві двох старшокласників у Шаргороді. Трагедія, що сколихнула область, сталася вранці 10 вересня 2025 року: від численних ножових поранень на місці загинули учні Микола Білик та Владислав Бевз.
Як йдеться в матеріалі журналістки Анни Болховітіної на сайті «Новини Вінниці», під час чергового судового слухання свідчення дали шість очевидців події, а також колишні колеги підсудного по гімназії.

Що розповіли очевидці трагедії
Свідки описують події того ранку як сплановану та блискавичну атаку. Перехожа Мирослава Михайлик, яка йшла позаду підлітків, назвала напад абсолютно зненацьким:
«Чоловік наздогнав хлопців, зупинився біля них і почав завдавати удари ножем нижчому юнакові. Я почала кричати: “Що ти робиш?”. Потім він перейшов до другого. Нападник не обмовився з ними жодним словом. Просто підійшов і почав убивати. Все сталося так швидко, що хлопці навіть не встигли зреагувати чи чинити опір», — згадує жінка.
Інший очевидець, Іван Балинський, який проїжджав повз у «Жигулях», зізнався суду, що спочатку взагалі прийняв різанину за звичайні підліткові пустощі, аж поки не розгледів у руках нападника ніж та велику кількість швидких ударів.

Переслідування у шльопанцях та байдужість перехожих
Місцеві жителі намагалися наздогнати вбивцю по гарячих слідах. Владислав Петров, який побачив закривавлених дітей на асфальті, разом із випадковим перехожим Миколою Бабчуком влаштували автомобільну погоню за втікачем у напрямку місцевого ринку. На суді Петров упевнено впізнав у підсудному Пономарьові чоловіка, якого наздогнав упритул на авто за 400 метрів від місця злочину.
Свідок Микола Бабчук розповів, що біг за зловмисником практично роздягненим і втрачав на ходу взуття. Потім переслідував його пішки у провулках біля базарної площі:
«Я кричав людям, просив допомогти затримати його. Там стояли чоловіки, була дівчина, але ніхто не відреагував. Бачив у його правій руці предмет, схожий на ніж. Згодом він озирнувся, але відстань уже була великою — метрів 50–60, наздогнати не вдалося», — зазначив свідок, додавши, що поруч із тілами вбитих хлопців на дорозі залишилися лежати шкільні рюкзаки та підручники.
Конфлікти в гімназії та передісторія трагедії
Як виявилося, підсудний Олексій Пономарьов працював у Копистиринській гімназії вчителем англійської мови. Директорка закладу Олена Кушнір та перша вчителька загиблого Миколи Галина Добровольська охарактеризували вбитих підлітків виключно з позитивного боку. Натомість про молодого вчителя відгукувалися як про вкрай відсторонену людину. Більше того, на нього регулярно скаржилися учні молодших класів через грубість та крики.
Як з’ясувалося під час засідання, між обвинуваченим Пономарьовим та одним із загиблих хлопців (Миколою Біликом) раніше вже виникав серйозний конфлікт. 28 квітня 2025 року під час повітряної тривоги вчитель безпричинно накинувся на підлітка та почав його душити. Одразу після виклику поліції до школи педагог поспіхом звільнився за власним бажанням.
У суді мати загиблого Миколи Білика намагалася з’ясувати у дирекції школи, чому агресивного викладача тоді не звільнили за статтею, проте адвокати підсудного попросили зняти це питання. Судовий розгляд триває, редакція продовжує стежити за процесом.





