Державна екологічна інспекція у Вінницькій області попереджає про ризики ранньовесняного підживлення озимих зернових культур по мерзлоталому ґрунту. Ця практика, що набирає популярності серед аграріїв для азотного живлення рослин, може спричиняти значну шкоду довкіллю.
Під час танення снігу та наявності «льодової кірки» частина внесених добрив не засвоюється рослинами й змивається у водойми. Азот у амонійній та нітратній формах разом із фосфором стимулює розвиток синьо-зелених та інших водоростей, що призводить до евтрофікації, зниження кисню у воді та загибелі водних організмів.
Експерти нагадують, що подібна практика поширена лише у країнах пострадянського простору. В Європейському Союзі раннє внесення азотних добрив суворо регламентується директивою EU Nitrates Directive (91/676/EEC): заборонено вносити азотні добрива взимку, по мерзлому або перезволоженому ґрунту, а сезонний ліміт азоту складає 170 кг/га.
Агровиробникам радять дотримуватися балансу підживлення, враховувати фазу розвитку культур та погодні умови: ґрунт має відтанути на 5–10 см, а ризик стоку талої води повинен бути мінімальним. Також варто обирати ділянки з нахилом до 3–5 градусів.
Як екологічну альтернативу рекомендують застосування сидератів у сівозміні — люпину, конюшини, гороху, сої, люцерни, що допомагає накопичувати азот у ґрунті без шкоди для водойм.
🌱 Бережімо довкілля та водні ресурси Вінниччини!
