Морози до -18°C, вітер і короткий світловий день для людей не є критичними. Для безпритульних тварин відсутність тепла та харчування становить серйозний ризик. Частина мешканців підгодовує тварин або забирає їх у родини, інші обмежують їхній доступ до приміщень. Притулки працюють із обмеженим фінансуванням та нестачею персоналу. Для цього матеріалу були взяті коментарі зоозахисниці Анни Горобчук та керівника муніципального притулку Валентина Мельника.
«У -18 навіть кілька хвилин тепла можуть врятувати життя»
На фото ⸺ Анна Горобчук із безпритульним котом «Зефіром».
Зоозахисниця Анна Горобчук розповідає про ситуацію, свідком якої стала випадково. Разом із молодшою донькою Софією вона йшла провідати військових у лікарні імені Пирогова. Дорогою зайшли в АТБ, щоб купити для них смаколики.
Інцидент відбувався на очах відвідувачів.
Скріншот із відео Reels, опублікованого на особистій сторінці Анни Горобчук у Facebook
«Я завжди звертаю увагу на тварин — це поклик моєї душі. І одразу побачила, як прибиральниця виганяла маленького песика з приміщення. Я запитала, чому це відбувається. Мені відповіли, що є розпорядження — не пускати тварин у магазин», — пригадує Анна.
За її словами, вона звернулася й до адміністратора, намагаючись пояснити, що в сильний мороз тварина просто шукає можливість зігрітися.
«У -18 градусів навіть кілька хвилин у теплі можуть врятувати життя. Але у відповідь я почула агресію та посилання на наказ керівництва», — каже вона.
Інцидент відбувався на очах багатьох відвідувачів. Частина людей, за словами Анни, підтримала її позицію. Відео з місця події швидко поширилося в соцмережах і зібрало тисячі переглядів та репостів.
Холод і стрес — головні загрози
Найбільша небезпека для безпритульних тварин узимку — переохолодження. Якщо собака чи кіт кілька годин не має можливості зігрітися або поїсти, це може призвести до загибелі.
«Стрес для них — це не лише холод. Це ще й постійне відчуття небезпеки, коли їх проганяють, коли до них агресивно ставляться. Волонтери стерилізують і соціалізують тварин, вони починають довіряти людям. А потім знову стикаються з жорстокістю», — пояснює Анна Горобчук.
За її словами, у Вінниці чимало небайдужих людей, які підгодовують тварин і беруть їх у родини. Водночас кількість безпритульних не зменшується.
Історія Біма: «Його просто викинули з машини»
Окрема історія — пес Бім, якого син Анни Богдан знайшов біля Центрального ринку.
«Перехожі сказали, що його щойно викинули з авто просто на дорогу. Він був дезорієнтований, майже не рухався», — розповідає жінка.
У клініці з’ясувалося: пес повністю глухий, має катаракту на обох очах і рідкісний синдром кінського хвоста — важке неврологічне захворювання, яке впливає на функцію кінцівок і внутрішніх органів. Бім провів у стаціонарі два тижні.
«Таких тварин рідко беруть “на доживання”. Але ми забрали його до себе. У нашій родині вже є пес Вінтік — теж врятований з вулиці після ДТП. Сьогодні обидва — повноцінні члени родини», — говорить Анна.
Вона переконана: тварини з притулків і з вулиці — надзвичайно віддані.
«Жодна людина, яка взяла тварину з вулиці, не пошкодувала. Навпаки — часто беруть ще одну», — додає вона.
Як працює муніципальний притулок
Вінницький муніципальний притулок для тварин, за словами його керівника Валентина Мельника, насамперед виконує функцію стерилізаційного центру.
«Ми спеціалізуємося на стерилізації та кастрації безпритульних тварин. Відповідно до законодавства, після процедури їх повертають на місце перебування. Притулок розрахований приблизно на 60 собак, тому залишаються тут одиниці», — пояснює він.
У період сильних морозів тварини перебувають у закритих приміщеннях, їхнє перебування на вулиці обмежене.
«Наше завдання — не допустити переохолодження. Приміщення для тварин опалюються дровами, адміністративна будівля — електрообігрівачами. Альтернативного опалення немає», — каже Мельник.
У зимовий період споживання електроенергії зростає приблизно до 5 тисяч кВт на місяць, у літній — близько тисячі. Дровами допомагає міське підприємство «Вінниця-Зеленбуд».
«Під час морозів ми цілодобово підтримували плюсову температуру. Дров трохи не вистачило, але їх оперативно підвезли», — зазначає керівник.
На фото ⸺ Анна Горобчук із безпритульним котом «Зефіром»
Чого бракує найбільше
З бюджету кошти виділяються переважно на стерилізацію. Інші витрати — корми, медикаменти, обробка від паразитів — часто покриваються за рахунок додаткових надходжень та допомоги волонтерів.
«Потрібні препарати від паразитів, гельмінтів, інші ветеринарні засоби. Також необхідні корми та електроенергія. Ціни постійно змінюються, тому спрогнозувати витрати складно», — говорить Валентин Мельник.
Втім, найгостріша проблема — кадрова.
«Частина працівників воює. Нам просто не вистачає людей, щоб виконувати весь обсяг роботи. Це сьогодні найбільша проблема», — наголошує він.
Догляд за тваринами — це щоденна фізична праця: прибирання, годування, лікування, підтримка тепла. За нестачі персоналу навантаження на кожного працівника зростає в рази.
Популяція безпритульних тварин у місті залишається високою. Притулки не можуть прийняти всіх, а система «стерилізували — повернули» не розв’язує проблему негайно.
У час війни українці як ніколи знають, що таке потребувати допомоги й захисту. І ставлення до тих, хто не може попросити про допомогу словами, стає своєрідним тестом на людяність.
«Тільки добро, любов і милосердя можуть щось змінити. Якщо не можемо забрати — можемо підгодувати. Якщо не можемо врятувати всіх — можемо врятувати хоча б одного», — підсумовує Анна Горобчук.
Авторка тексту і фото: Людмила Гораль
