У Вінниці відбувся перший із серії регіональних діалогів з бізнесом, присвячений адаптації аграрного сектору України до вимог Європейського Союзу. Захід ініційований Офісом Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки проєкту Ukraine2EU у співпраці з Вінницькою обласною військовою адміністрацією.
У фокусі — нові правила для агросектору, які неминуче супроводжують євроінтеграційний шлях України, та готовність бізнесу працювати за європейськими стандартами.
«Готовність бізнесу — ключ до успішних переговорів з ЄС»
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив, що діалог з аграрним бізнесом є критично важливим елементом євроінтеграційного процесу.
«Для мене надзвичайно важливо брати участь у таких зустрічах на місцях. Успіх переговорів з Європейським Союзом напряму залежить від готовності наших виробників. Ми можемо вибудувати адміністративну спроможність держави, але без готовності бізнесу цей процес не буде повноцінним», — зазначив Качка.
За його словами, держава вже системно працює над регуляторною частиною, і перелік проблемних питань добре відомий.
«Наша переговорна команда має знайти правильний темп: максимально швидкий, але без негативних наслідків для українських виробників. Ми повинні впроваджувати європейські правила так, щоб не завдати шкоди аграрному сектору», — підкреслив віце-прем’єр.
Він також звернув увагу на політичний контекст у самому Європейському Союзі.
«Україну часто використовують як аргумент у внутрішніх політичних дискусіях ЄС — мовляв, український аграрний сектор загрожує європейським фермерам. Це політика, і ми маємо це враховувати», — пояснив Качка.
Вінниччина як аграрний флагман
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький наголосив, що старт діалогу саме з Вінниччини є символічним.
«Вінниччина — аграрний лідер України. Це центр аграрного виробництва, переробки й ініціатив. Тому не випадково, що серія переговорів із бізнесом розпочинається саме тут», — зазначив Висоцький.
За його словами, шлях до ЄС є єдиним стратегічно можливим для України, а завдання держави — зробити його максимально корисним для аграрного сектору.
«Європейський Союз уже сьогодні є нашим основним торгівельним партнером. У 2025 році майже 47% українського аграрного експорту було спрямовано саме на європейський ринок. Після вступу до ЄС ця частка лише зростатиме», — підкреслив посадовець.
Нові вимоги і великі обсяги роботи
Тарас Висоцький звернув увагу: якщо раніше Україна виконувала окремі зобов’язання в межах Угоди про асоціацію, то тепер мова йде про повну імплементацію європейського законодавства.
«Йдеться про сотні нормативних актів, які потрібно не просто ухвалити, а навчитися реально виконувати — як державі, так і бізнесу», — пояснив він.
Окрему увагу приділили Спільній аграрній політиці ЄС (CAP), яка працює в семирічних бюджетних циклах. Наступний цикл стартує у 2028 році, і Україна прагне бути готовою до участі в ньому.
«Це десятки мільярдів євро на підтримку сільських територій, фермерів, інновацій та екологічних практик. Аграрний сектор — це третина бюджету ЄС, і це ще раз підкреслює його важливість», — наголосив Висоцький.
Законодавство майже готове, але часу мало
Народний депутат України Микола Кучер нагадав, що активна робота над євроінтеграційним законодавством розпочалася ще у 2022 році.
«Основна маса законів уже ухвалена. Частину ще потрібно доопрацювати. Я впевнений, що Україна може стати членом ЄС у 2028–2030 роках», — сказав він.
Водночас депутат наголосив: вимоги до безпечності харчових продуктів набудуть чинності значно раніше.
«За стандартами HACCP і безпечності продукції ми маємо відповідати європейським нормам уже з 1 січня 2026 року, якщо хочемо експортувати до ЄС», — підкреслив Кучер.
Однакові правила для всіх
Директор департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА Олег Сідоров підкреслив: після вступу до ЄС винятків не буде ні для великих, ні для малих виробників.
«Якщо ми стаємо повноправним партнером Європейського Союзу, то всі — великі, середні й малі — мають працювати за однаковими правилами», — зазначив він.
За словами Сідорова, на всіх рівнях — від місцевого до державного — вже формуються дорадчі та консультаційні органи.
«Цей захід — лише перший крок. Далі буде серія виїзних зустрічей, консультацій у громадах, пояснення для фермерів і виробників», — додав посадовець.
Бізнес: готуватися потрібно вже зараз
Директор Вінницького хабу МХП Віктор Корягін зазначив, що великі компанії вже перебувають у процесі адаптації до європейських правил.
«Нам не варто чекати пільгових періодів. Єдиний шлях — уже зараз синхронізуватися з європейським законодавством», — наголосив він.
За його словами, зміни не обов’язково означають збитки.
«Якщо правильно підготуватися, ці вимоги можуть стати можливістю для додаткового прибутку. Європейський ринок цінує якість і сталі підходи», — зазначив Корягін.
Малий фермер — ключовий бенефіціар
Доктор економічних наук, голова ГО «Ми – Вінничани» Валерій Коровій наголосив на особливій ролі агросектору для регіону.
«60% доданої вартості Вінниччини формує аграрний сектор і переробка. Це основа життя понад тисячі сільських населених пунктів», — зазначив він.
На його думку, євроінтеграція створює як виклики, так і нові можливості.
«Основним бенефіціаром підтримки ЄС є саме малий фермер. Це дотації на гектар, допомога молодим фермерам, підтримка органічного виробництва», — пояснив Коровій.
Він також підкреслив важливість поетапного переходу та створення окремих інституцій підтримки аграрного бізнесу.
«Якщо ми хочемо доступу до європейських фондів, ми маємо бути готовими виконати всі вимоги. Але цей шлях — реальний і підйомний», — резюмував експерт.
Учасники заходу зійшлися на думці: євроінтеграція агросектору — неминуча, і ключем до успіху є постійний діалог між державою, бізнесом і громадами.
Серія регіональних обговорень триватиме, а Вінниччина вже стала майданчиком для формування практичних рішень, які визначатимуть майбутнє українського аграрного сектору в Європі.
