У Новій Ободівці відзначили 100-річний ювілей Христини Афанасіївни Білоус. Журналістка видання «Vinnytsia Press Point» завітала до ювілярки, аби почути її історію з перших уст. Христина Афанасіївна тепло зустріла гостей, запросила за стіл та охоче ділилася спогадами про своє життя.
Народилася вона 10 грудня 1925 року у родині з чотирьох дітей. Закінчила сім класів у Жабокричці, нині Чечельницької громади, згодом вступила до медичного училища в Одесі. Понад 40 років жінка присвятила медицині. Працювала медсестрою в Ободівській лікарні.
«Спочатку отримували 65 рублів, а щоб заробляти більше, треба було працювати роками. Але я ніколи не думала про гроші — головне було допомогти людям», — пригадує пані Христина.
За багаторічну сумлінну працю Христину Афанасіївну нагородили медаллю «Ветеран праці», а також відзначили медаллю «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» як ветерана війни.
До Нової Ободівки разом із чоловіком Іваном вони переїхали у 1955 році. Подружжя прожило разом щасливих 52 роки, чоловік пішов із життя у 2007 році. Пані Христина має одного сина, двох онуків і шістьох правнуків.
«У мене золоті діти. Кращих просто не буває», — з посмішкою говорить ювілярка.
Діти відвідують її раз на два тижні, а невтомна й енергійна племінниця Ніна часто приїжджає з Одеси допомагати по господарству. У свої 88 років виглядає значно молодшою.
Христина Афанасіївна пережила окупацію під час Великої вітчизняної війни та зізнається: не могла уявити того, що війна знову повернеться.
«Серце болить за теперішні новини, за людей, за країну… Дивлюсь телевізор, читаю… Не вірила, що знову буде війна, темрява, вимкнення світла.», — говорить ювілярка.
Серед спогадів жінки особливе місце займає дитинство.
«Найчастіше я згадую дитинство, воно було неймовірне. Ми росли дружними, жили просто, але щасливо», — з посмішкою згадує вона.
Попри всі випробування, Христина Білоус зберегла ясний розум, життєлюбство та силу духу. Її століття стало подією для родини й громади, нагадуванням про стійкість і людяність покоління, яке пережило непрості часи.
