Коли годинник проб’є північ з 29 на 30 листопада, в українських оселях почнеться один із найвеселіших і найтаємничіших вечорів року — вечір перед днем святого Андрія Первозванного. Для молоді це «Калита», кусання калити, ворожіння й найсміливіші жарти. Для старшого покоління — тиха молитва, підготовка до Різдва й пам’ять про предків.
У 2025 році, через перехід Православної церкви України на новоюліанський календар, традиційне святкування зсунулося на 30 листопада, а вечірні гуляння припадають на 29 листопада.
Чому саме Андрій — і чому дата змінилася
Святий Андрій, за легендою, проповідував на території сучасної України, доходив до Київських гір і благословив місце майбутньої столиці. Тому в народі його шанують особливо. Перехід на новоюліанський календар у 2023 році наблизив Україну до світових християнських традицій, синхронізувавши дати з астрономічним роком і відокремивши від московського впливу.
Калита — сонце на тарілці
Головний символ вечора — великий корж із діркою посередині на білій стрічці. Випікають його з пшеничного тіста, обов’язково з медом і маком. Калита символізує сонце, а біла стрічка — чистий шлях до наступного року.
Хлопець-підліток або молодий парубок тримає калиту високо на рівні обличчя. Завдання іншого парубка — підскочити на одній нозі, не торкаючись землі другою, і відкусити шматок. Обличчя при цьому вимазують сажею, обсипають борошном, а глядачі щосили глузують. Хто відкусить найбільший шматок — тому й щастя на весь рік.
Дівочі ворожіння — найстрашніші й найсміливіші
Саме на Андрія дівчата ворожать на судженого найвідчайдушніше:
- кидають через голову черевичок — куди носок покаже, звідти й наречений;
- слухають під вікнами або біля церкви — яке ім’я почують першим, так і зватимуть майбутнього чоловіка;
- ставлять під подушку гребінця й кажуть: «Суджений-ряджений, прийди мене розчесати»;
- пускають по воді шкаралупки горіхів зі свічечками — чия швидше пристане до чиєї, та дівчина першою й вийде заміж;
- найсміливіші йдуть опівночі на перехрестя з дзеркалом — кажуть, можна побачити обличчя судженого.
Найвідоміше й найстрашніше — ворожіння з дзеркалами й свічками в темній кімнаті. Дівчина ставить два дзеркала одне навпроти одного, запалює свічки й чекає, поки в коридорі з дзеркал з’явиться образ нареченого. Перервати ритуал можна лише хрестом або окликом «Чур мене!» — інакше, за повір’ям, можна накликати біду.
Парубочі «жарти», від яких сивіють тітки
Поки дівчата ворожать, хлопці не сплять. На Андрія заведено «шкодити» — заносити ворота на дах, завалювати дрова біля хати, прив’язувати до клямки старого воза чи навіть… випускати з обійстя худобу. Найпопулярніше — заткнути димар. На ранок господиня лаялась, а молодь реготіла на всю вулицю.
Сучасний Андрій
Сьогодні калиту печуть не в кожній хаті, зате в селах і невеликих містах традиція жива. У великих містах її відроджують на ярмарках, у музеях просто неба і на студентських вечірках. У Києві, Львові, Одесі та Вінниці можна знайти анонси «Андріївських вечорниць» — з калитою й ворожіннями.
